Помічники під час полювання, охоронці та грізна сила на полі бою – за історію людства собаки виконували багато силових функцій. Сьогодні чотирилапих вже масово не використовують проти солдатів ворога під час масштабних бойових зіткнень, як це було, наприклад, у війнах германських племен з римлянами. Тоді у одному бою могли брати участь сотні бойових псів, закутих у броню та сіючих паніку у порядках ворога. Проте службові собаки і досі залишаються незамінними помічниками в боротьбі за безпеку та спокій громадян.

«Нині основне завдання кінологів – не допустити розповсюдження зброї з фронту по країні. Досить часто із районів бойових дій відбуваються спроби провезти у тил, як не гранату, так короб з набоями», – розповідає кінолог Іван.

В більшості випадків, гвардійські кінологи під час несення служби на блокпостах знаходять різнокаліберні набої, гранати чи запали від гранат. Такі знахідки «контрабандисти» частіше за все пояснюють тим, що везли боєприпаси «на сувеніри» друзям, чи просто не помітили їх під час подорожі. Проте, іноді подібні пояснення не підходять зовсім. Наприклад, в одному випадку спроби провезти з фронту коштовний детонатор від боєприпасу артилерійської системи 777, яку бійці називають «три сокири».

«Везуть також трофейну зброю, вибухівку. Одного разу кінологи під час огляду транспортного засобу на блок-посту знайшли артилерійський снаряд, який був схований під запасним колесом. Притомно пояснити, навіщо йому здався той снаряд, водій автівки не зміг», – продовжує розповідь Іван.

За словами кінологів-гвардійців, з початку повномасштабного вторгнення рф чотирилапі помічники сотні разів допомогли виявити приховану зброю та вибухівку. Якби не кінологи, все це залізяччя потрапило б у тилові міста і принесло б багато горя цивільним мешканцям.

«Більшість схованок жодна людина не могла б виявити. Це в змозі зробити тільки службові собаки», – хвалить своїх підопічних Іван, дуже досвідчений та вмілий кінолог.

З собаками він працює з шести років – саме тоді його батько, затятий мисливець, подарував йому першого пса породи спанієль.

«Я його сам дресирував, мені подобалося проводити з ним багато часу», – згадує гвардієць.

І додає, що професійно займатися улюбленою справою – це велика удача. Сьогодні за плечима Івана – десятиліття служби у Національній гвардії, участь у двох миротворчих місіях за кордоном. Через його турботливі руки пройшло багато службових собак, та все ж найчастіше він згадує Чака – німецьку вівчарку, з якою служив у «голубих беретах» в колишній Югославії.

«Чак був легендою. Дуже розумний, врівноважений пес. І дуже професійний, якщо можна так сказати. А ще він вмів казати «мама» і «папа» – посміхається Іван.

Сьогодні Чаку поставлений пам’ятник на території військової частини.

На відміну від свого старшого колеги, нацгвардієць Владислав почав серйозно займатися з собаками вже у дорослому віці.

«Під час строкової служби побачив роботу кінологів, мені дуже сподобалося. Підписав контракт з гвардійською військовою частиною – і почав займатися зі службовими собаками», – розповідає кінолог.

Собака Владислава – німецька вівчарка Багіра, спокійна, розумна та дуже прив’язана до хазяїна.

«Їй вже сім з половиною років. Середній вік служби собак – вісім років, тому Багіра вже майже пенсіонерка. Дуже хочу забрати її до себе на «заслужений відпочинок», – ділиться планами на майбутнє гвардієць.

Зараз Владислав виховує ще зовсім маленьку бельгійську вівчарку, яка замінить на службі Багіру і періодично показує колегам милі відео з цуценятком, та розповідає про кумедні випадки ревнощів Багіри до своєї наступниці.

Багіра щойно отримала почесну нагороду за героїчне виконання різноманітних спеціальних завдань: від затримання порушників до пошуку мін в районах бойових дій. Відзнака їй була вручена на церемонії нагородження «Чотирилапі захисники».

Захід організували представники Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна спілка України», аби відзначити 23 службові собаки, які проходять службу в органах сектору безпеки й оборони України.

Бійці-кінологи Національної гвардії впевнено дивляться у майбутнє своєї професії.

«Так, у кінологів були непрості часи. Але сьогодні роль службових собак у захисті громадської безпеки постійно зростає. Розмінування територій, вистежування ворогів, боротьба з наркотрафіком та незаконним обігом зброї – у всіх цих процесах кінологи зі своїми чотирилапими помічниками були і залишаються незамінними. Після війни, після нашої Перемоги роботи для службових собак буде дуже багато», – стверджує Іван.

Група інформації та комунікації Південного Одеського ТУ