Протидія торгівлі людьми

Як не потрапити в ситуацію торгівлі людьми під час евакуації та за кордоном.

Захист членів сімей військовослужбовців.

Від початку 1990-х років Україна була і залишається країною походження, транзитною країною та країною призначення для торгівлі людьми. Жертвами цих злочинів стають як чоловіки, так і жінки та діти, яких використовують для примусової праці, сексуальної експлуатації, змушують до жебрацтва та експлуатують у інших формах. Основними країнами призначення є російська федерація, Польща та Туреччина; окрім того, торгівля людьми відбувається і всередині України. З моменту вторгнення росії в Україну у лютому 2022 року ця проблема набула значно складнішого характеру.

Навіть до вторгнення, показники торгівлі людьми в Україні вже зростали внаслідок пандемії COVID-19 та подальшого вимушеного переміщення людей з охопленої бойовими діями Східної України та тимчасово окупованого Криму.

Такі вимушені переселенці є надзвичайно вразливими, а сама проблема значно ускладнюється внаслідок російського вторгнення і тим, що мільйони українців, зокрема і члени сімей військовослужбовців Національної гвардії України, змушені залишати свої домівки, шукаючи порятунку в інших регіонах України та за кордоном. Шахраї, які виступають у ролі посередників з пошуку роботи чи наймачів персоналу, можуть скористатися умовами війни з метою експлуатації тих, хто опиняється у групі ризику.

Правила, яких слід дотримуватися членам сімей військовослужбовців, аби не стати жертвами торгівлі людьми:

намагатись перетнути кордон чи пересуватися територією України за допомогою перевіреного перевізника; за можливості обговорювати умови проїзду чи проживання заздалегідь; спланувати маршрут; особисто оформлювати пакет документів на поїздку;
не передавати нікому свої документи чи документи дитини, окрім представників державних органів України та іноземних держав (прикордонників при перетині кордону тощо), мобільний телефон та інші речі. Демонструвати паспорт зі своїх рук. За можливості демонструвати документи через додаток «Дія»; тримати документи при собі; зробити кілька їх копій та розкласти по різних місцях, зробити резервні копії документів на окремих пристроях (телефон, електронна пошта або захищені хмарні сховища);
зберегти контакти людей та організацій, які можуть допомогти у випадку надзвичайної ситуації; додати їх у телефон та записати на папері (міжнародні організації з міграції, посольство України, чати для допомоги біженцям, гарячі лінії щодо запобігання торгівлі людьми, телефони екстрених служб допомоги тощо у країні перебування);
за найменших підозр повідомляти в служби та/або організації: поліцейських, прикордонників, волонтерів, працівників гуманітарних місій тощо;
гроші (готівку) розділити на декілька частин та тримати в різних місцях. Основну суму коштів тримати на картці;
одягати простий, зручний одяг, ювелірні прикраси та коштовні речі краще зняти та сховати;
не сідати в машину наодинці, намагатись переміщуватись групами. Не сідати у авто до незнайомців, якими б доброзичливими вони не виглядали, а якщо сіли, сфотографувати номерний знак та надіслати цей знімок довіреній особі; підтримувати контакт з близькими протягом всього шляху;
домовитись з цими людьми про кодове слово чи знак, що буде означати небезпеку та потребу в допомозі;
щодня інформувати близьких про своє місцезнаходження та пропозиції, що надходять (про поселення, про працевлаштування, про оформлення документів тощо);
не поспішати довіряти випадковим незнайомим жінкам – їх можуть залучати до схеми торгівлі людьми;
не брати в борг у незнайомців або людей, які дуже наполягають на тому, щоб позичити гроші;
не погоджуватись на першу-ліпшу роботу з обіцянками швидкого заробітку;
поселятись лише у зареєстрованих місцях проживання; працевлаштовуватись офіційно, користуватись послугами офіційних медичних закладів;
не залишати дітей без нагляду. Не довіряти дітей новим знайомим. На внутрішній стороні верхнього одягу написати дані про дитину. Таку ж інформацію зазначити на папері та покласти у внутрішню кишеню одягу;
не приймати допомогу, якщо її надавачі чекають чогось у відповідь;
не приймати рішень у стані паніки або близькому до неї стані.