Попередній
Наступна
Гвардієць вже самостійно встає з ліжка, навіть може зробити кілька кроків, щоправда – на милицях. Майстер-сержант Роман з позивним Пітон пригадує, як кілька місяців тому, йому загрожувала ампутація ноги та медики зуміли вберегти кінцівку. Нині боєць у лікарні й переніс вже 9 операцій.
«Після поранення, коли зняв берці, побачив, що з правої ноги стирчать кістки. На нозі почався некроз – змертвіння тканини. Спочатку лікарі говорили, що залишусь без ноги. Вже після кількох операцій стало легше. Стопа і п’ята були дуже уражені. Лікарі стопу зібрали, а п’ятку склали з багатокісткових уламків. На нозі в мене зараз лікарняний цемент, кісткові уламки тримаються на ньому», – розповідає Роман.
Своє поранення гвардієць отримав під час боїв за село Солодке на Донеччині. Виконуючи бойове завдання Роман та його побратими потрапили під ворожий артобстріл. Снаряд впав за п’ять метрів від бійця. Він отримав тяжке осколкове поранення.
«Вертоліт противника двома ракетами вдарив по нашим позиціям. Потім – тиша і почала працювати ворожа артилерія. Осколок одразу прилетів мені в ногу. Я обдивився себе і не повірив очам своїм – поранена тільки одна нога, а снаряд ліг в 5-ти метрах від мене. Побачив, де була ця воронка і почав сміятись, поки був шок я болю не відчував. Наложив турнікет, упав на груди й поповз до нашого окопу. Туди прибіг медик, закинув мене на плече, якраз під’їхала машина евакуації. Тоді з моєї десятки було 3 поранених», – згадує Пітон.
Це була 20 ротація гвардійця. Досвідчений боєць на Донбасі воює з 14 року. Побував у більшості зонах бойових дій, але донедавна додому повертався без жодного поранення.
«Я вперше боявся смерті. В сторону наших позицій летіло все: ракети, міномети, гаубиці, гради, танки. Знав, що рано чи пізно розіб’ють наші позиції. Я залишився живим – бо бій розпочався саме на Вербну неділю. Боженька нас врятував…» – роздумує боєць.
У правій нозі гвардійця ще встромлені спиці. Кінцівка повноцінно не функціонує і має бути зафіксована апаратом щонайменше один-два місяці, кажуть лікарі. Попереду заплановані ще кілька операцій. Утім, Роман сподівається, що зможе сміливо стояти на обох ногах. Адже після одужання збирається повертатися до побратимів, щоб звільняти рідну землю від окупантів.
За відважність та хоробрість нацгвардійця Романа нагородили нагрудним знаком «За доблесну службу».
