Антон Демиденко – офіцер Національної гвардії України. Народився та навчався у Харкові. В ніч повномасштабного вторгнення він готувався до державного іспиту в Національному юридичному університеті Ярослава Мудрого.
«Прокинувся вранці, щоб почитати посібники і почув вибухи. Подивився у вікно, було видно спалахи», – пригадує гвардієць Антон.
В перші дні війни хлопець вступив у загін територіальної оборони міста Харкова, отримав зброю. Вони разом зі знайомими пробували організувати оборону свого кварталу, адже ворожа техніка рухалася зі сторони кордону до центру міста.
«Російські війська тоді заїхали в центр міста, де були знищені засідками Сил оборони», — розповідає гвардієць.
Антон закінчив військову кафедру та отримав звання молодшого лейтенанта, а після розмови з товаришем прийняв рішення вступити до лав Національної гвардії України.
«В гвардії мені запропонували посаду командира взводу, запитали мене чи я знаю, що буду відповідальний за 30 людей і чи я готовий. Я відповів, що для цього я і приїхав»,— ділиться спогадами Антон.
Перший бойовий досвід гвардієць отримав біля села Уди Харківської області.
«Перший контакт з ворогом відбувся в той же день, коли ми заїхали на позиції. Тоді мій товариш отримав осколкові поранення в спину, адже ворог використовував всі засоби ураження що в нього були та атакував піхотними групами», — розповідає Антон.
Більше про участь гвардійця у боях на Харківщині, Донеччині та Луганщині, дивіться у сюжеті Суспільного:
Група інформації і комунікації Західного ТУ НГУ
