Гвардійці беруть активну участь у поверненні до мирного життя на звільнених територіях, забезпечуючи їх розмінування. Це небезпечно та вважається вузькопрофільною справою, якою займаються справжні професіонали.
Підполковнику Артему Купченку на позивний Гектор 43 роки, він пройшов чималий шлях, аби зараз відповідати своєму фаху.
“Шлях військового обрав свідомо, ще у дитинстві це було моєю метою. Сьогодні, дивлячись на 25 років служби, я не шкодую про свій вибір. У 2002 році закінчив Одеський інститут Сухопутних військ (ред. нині Військова академія), а в подальшому проходив службу у 1 бригаді армійської авіації та самому інституті на посадах, пов’язаних з експлуатацією авіаційного та ракетно-артилерійського озброєння. У 2008 році, під час скорочення, був звільнений з лав ЗСУ”, – згадує Гектор.
Після звільнення, офіцер розпочав службу в підрозділах внутрішніх справ. Маючи спеціальні знання про боєприпаси промислового виготовлення, був призначений на фахову посаду вибухотехніка. Ось такий шлях до справи, пов’язаної з вибухонебезпечними предметами, пройшов воїн. 24 лютого 2022 року він перебував на посаді начальника інженерної служби 11 бригади імені Михайла Грушевського Південного ОТО НГУ, на якій зараз і проходить службу.
“В той самий день, який змінив життя кожного українця, я збирався до бригади і раптом почув перші вибухи. Це неможливо забути. Одразу направився до частини, де вже почав розуміти, що саме відбувалось”, – розповідає Артем Євгенович.
Тоді й зараз Гектор має міцну опору в службі та житті, якою завжди була дружина – Ганна Купченко.
“З нею разом я пройшов шлях від лейтенанта і до сьогодні. Я дуже її кохаю і вдячний за терпіння й розуміння особливостей професії військового”, – каже гвардієць.
За час служби Артем проходив різні типи навчань, починаючи з вищого військового навчального закладу, різних спеціальних курсів, пов’язаних з вибухонебезпечною справою, в тому числі й за межами нашої країни, закінчуючи періодичними навчальними зборами саперів. Ці навички та знання наразі допомагають швидко і якісно навчати бійців, які також обрали інженерно-саперну справу.
“Було багато виїздів. Виконував завдання влітку 2022 року на півдні України. Взимку 2022-2023 розміновував та очищував нашу рідну землю від вибухонебезпечних предметів у Миколаївській області, навесні та влітку залучався до розмінування Херсонської області”, – ділиться Гектор.
Один із найбільш замінованих нині регіонів України — Херсонщина. В першу чергу це землі сільськогосподарського призначення – тисячі гектарів, які ховають у собі суттєву небезпеку.
“Під час виконання завдань думаю про його успішне завершення та збереження життів моїх підлеглих. Звісно, залишається час і на думки про приємне – моя родина, дружина, син. Саме коли згадуєш про найдорожче, то маєш чітке усвідомлення, чому, за що та за кого воюєш”, – розповідає Артем Євгенович .
Специфікою роботи сапера є протидія небезпеці, яка навмисно прихована ворогом. Небезпека може очікувати будь-де, і головне – не втрачати пильність та бути зосередженим. Гектор постійно навчається та намагається вдосконалювати вже опановані знання. Це безперервна робота над собою, права на помилку немає.
“Загалом хочу сказати, що підготовка в Нацгвардії вийшла на новий рівень. Відчувається допомога наших партнерів. Проте, найголовніше – це професійні інструктори, які мають досвід ведення бойових дій та висока мотивація особового складу, що навчається”, – ділиться підполковник Артем Купченко.
Гвардієць-інженер бажає кожному Перемоги, але добре розуміє, якою ціною її виборюють:
“Хотів би щоб кожен українець у своєму серці усвідомлював, як важко виборюють незалежність та вільне життя наступних поколінь”.
Група інформації і комунікації Південного Одеського ТУ
