«Сучасний солдат не тільки має вміло воювати, але й лопатою працювати й медицину добре знати», – розповідає гвардієць Петро на псевдо Волинь.
Він разом із побратимами боронив інфраструктурний об`єкт Дніпропетровщини, у який влучила ворожа ракета.
«Я взяв “котелок”, який був округлої форми, наложив пораненому охоронцю на голову і перемотав бинтом. Шматка черепу не було, мозок пульсував. Звичайно, я був не сам, мені допомагали евакуйовувати потерпілого мої товариші. По прибуттю швидкої допомоги медики констатували, «що хлопці все зробили вправно і вчасно. Завдяки цим діям чоловік вижив», – розповідає гвардієць. – Його Мама приїжджала до нас і дякувала, що ми врятували сину життя».
Петро розповідає, що усі навчання, які він отримував під час служби, дуже знадобились. Навіть тоді, коли підрозділ тимчасово не знаходиться в зоні бойових дій, все одно він має навчатись, тренуватись, рити окопи, стріляти. Ці вміння, каже гвардієць, треба удосконалювати аби довести до автоматизму.
