Юрій – боєць Національної гвардії України. Хлопець народився на Житомирщині. У 2020 році він підписав контракт і з того часу служить у тернопільському підрозділі Нацгвардії.
Зараз гвардієць воює на східному напрямку, а нещодавно він разом з побратимами обороняв Авдіївку. Гвардійці тримали позиції у її північній частині. Хлопець пригадує, що обороняти Авдіївку було складно не лише фізично, але і психологічно. Один із найскладніших моментів, котрий пригадує гвардієць – це смерть командира, котра відбулася у Юрія на очах.
«Я відчував серйозний стрес, але я взяв себе в руки. Хлопці допомогли. Найбільше я боявся, що ми потрапимо в оточення, потрапимо в полон», – зізнається Юрій.
Гвардієць розповідає, що побратими постійно підтримували одне одного. Воїни, котрі мали більший бойовий досвід ділилися секретами як зберігати самоконтроль і не піддаватися емоціям. Корисним для гвардійця були також навчання перед виїздом на фронт. Під час злагодження з бійцями займалися професійні психологи. Вони навчали гвардійців спеціальних прийомів, а також тактиці самоконтролю і боротьби зі стресом.
Попри труднощі й небезпеку гвардійці тримали оборону міста зі всіх сил. Юрій розповідає, що ефективно відбивати атаки ворога допомагала якісна взаємодія з аеророзвідниками, котрі були на постійному зв’язку з бійцями.
«Якщо ми чуємо, що попереду стрілянина, то вони відразу дроном прилітали, все дивилися і нас попереджали. Якщо йде противник, то казали напрямок: «на яку годину». Якщо немає противника і все спокійно, то інформували, мовляв, там наші працюють», – пояснює Юрій.
Більше про оборону Авдіївки, страхи воїнів і болючі втрати на війні дивіться у сюжеті:
