З першого дня повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, Юрій не вагався жодної хвилини — став до лав Нацгвардії, щоб боронити незалежність своєї держави.
“Відсутність досвіду — це не проблема, якщо є бажання відстоювати Україну”, – наголошує гвардієць.
Наполегливе навчання, стрільби на полігоні, де він відзначався з відмінними результатами, тренування в умовах наближених до бойових, зробили зі старшого солдата Юрія справжнього воїна.
Перша ротація гвардійця була на Донецькому напрямку. Він був командиром взводу у складі стрілецького взводу та разом з побратимами з 58 ОМПБр тримали оборонні позиції в населеному пункті Урожайне.
У квітні цього року Юрій і його п’ятеро бійців прийняли нерівний бій з переважаючими силами противника.
«Перед штурмом окупанти добряче відпрацювали по нас танком. Після чого, вийшов перевірити чи цілі хлопці та що знищено. І майже одразу ми почули постріли противника. Ми зрозуміли – будуть штурмувати наші позиції. Я прийняв рішення, зняти два крайні спостережні пункти, які знаходилися ближче до сусідньої позиції, щоб нам хтось прикривав тил. Наказав хлопцям прикривати лівий фланг та шукав точку з якої я міг би працювати. На мою вдачу хлопці збили з колод спостережний пункт, правда ще не встигли зробити насип. З неї мені відкрився великий сектор для праці. Знаючи, що мої хлопці криють фланг зліва я систематично відстрілював, як у тирі мішені, кожного хто з’являвся у полі зору. Після того, як у противника залишилось двоє людей, запропонував їм здатися. Але вони вирішили зробити інакше, за що поплатилися своїм життям», – розповідає Mos.
Тоді Юрій отримав контузію, але завдяки бойовим навичкам та силі духу, утримав позицію й зберіг весь підпорядкований особовий склад. Наші хлопці завдали противнику, який переважав їх у кілька разів, значних втрат.
Демонструючи мужність і професіоналізм, Юрій та його бійці захищають рідну землю від ворога.
Група інформації і комунікації Центрального ТУ
