У мирному житті гвардієць Роман із позивним Лютий не мав досвіду військової служби, однак із початком повномасштабного вторгнення узяв до рук зброю та виконував бойові завдання на Херсонщині та Донеччині.
За освітою Роман – юрист. Народився та виріс у Чернівецькій області, згодом переїхав до Кривого Рогу, де продовжив навчання та створив сім’ю. До 21-ї окремої бригади НГУ Роман добровільно мобілізувався у березні 2023 року та підписав контракт – родина рішення чоловіка прийняла та постійно підтримує. Проходив службу на посаді стрільця, а згодом отримав офіцерське звання та став командиром взводу.
Спочатку гвардієць виконував завдання з охорони та оборони об’єктів критичної інфраструктури, потім – ніс службу на блокпостах у Херсонській області. В березні цього року разом з підлеглим особовим складом Лютий вирушив на ротацію на Донеччину та тримав оборону позицій в районі населеного пункту Урожайне.
«Перед ротацією підрозділ пройшов бойове злагодження, після чого вирушив в район виконання завдань. Вже на місці продовжували облаштування позицій, спостережних постів та не давали ворогу прорвати оборону», – розповідає Роман.
Разом із хлопцями він заступав на позиції та проводив особовий склад до спостережних постів.
«Звичайно, переживання завжди є, але є і розуміння того, що потрібно поміняти хлопців, треба йти й ніхто окрім тебе цього не зробить. Кожного разу долаєш різні дистанції до позицій, адже враховуєш при підготовці дуже багато факторів – час доби, погоду, оперативну обстановку, вибираєш найбезпечніші маршрути, аби не стати мішенню для ворожих дронів. Тому кожен вихід на «нуль» – це лотерея, в якій ти маєш виграти», – говорить Лютий.
«Обстановка залишається контрольованою по всій лінії фронту. Росіяни намагаються штурмувати, але ми стримуємо, усіма силами й засобами, що у нас є. Зазвичай атакують мінометами, ударною авіацією, «Градами», FPV-дронами. Артилерією обстрілюють майже цілодобово. Але вже коли по позиціях починають «працювати» ударні дрони – значить ворог готується до штурму та хоче вибити нас із зайнятих рубежів. До того ж по всій лінії оборони працює російський снайпер», – ділиться Роман.
Гвардієць відзначає – спроби російських військ проводити штурми були регулярними, мало не щодня. Найважчий із них, за словами командира взводу, відбувся у річницю створення Національної гвардії України.
«Почалося все з того, що вони по «сп-шках» почали бити ударними дронами, аби знищити особовий склад. Поранених евакуювали під масованими обстрілами, а на другу добу ворог почав вже кидати на позиції свою техніку та живу силу. Росіяни спочатку під’їжджали на мотоциклах, підвозили людей по одному або по двоє. Вони ходили у розвідку як ДРГ. Потім вже майже впритул почала підходити техніка – БМП, БТРи та танки. Техніка, яка їхала на нас, назад практично не поверталася, як і жива сила противника – їх було знищено зустрічним вогнем та ударними дронами суміжних сил. Шансів лишитися живими у ворога не було. Коли робили зачистку, то знаходили військові квитки, шеврони та розуміли їх приналежність до однієї з мотопіхотних бригад рф», – розповідає офіцер.
«Мої хлопці проявили величезну мужність та стійкість під час виконання завдань. Рідні брати Володимир та Юрій, сержант Андрій, Клен – це приклад справжніх воїнів, які чітко, злагоджено робили свою роботу та ефективно проводили та відбивали штурми. Бойовий дух у хлопців міцний. Був, є і буде», – підкреслює Лютий.
Військовослужбовці Національної гвардії України беруть участь у відсічі збройної агресії на всіх напрямках, де ведуться активні бойові дії, стійко утримують свої позиції та знищують сили і засоби противника.
Група інформації і комунікації Центрального ТУ
