Підполковник Олексій Гончаренко розпочав свою службу в армії ще в 1995-му. Пройшов АТО, згодом демобілізувався, однак з початком повномасштабного вторгнення знову став на захист своєї Батьківщини.

«24-го о шостій ранку мені подзвонив друг, з яким разом колись служили, він і сказав, що почалася війна. Я відчинив вікно і побачив, як у частину поруч прилетіла ракета, тоді зрозумів: почалося», – згадує гвардієць.

Наприкінці березня, коли Чернігів був оточений ворожими військами, підрозділ Олексія вирушив підкріпити підрозділи побратимів, а також доставити їм такі необхідні боєприпаси, медикаменти та харчові продукти. Попри величезний ризик ніхто з бійців не вагався, більшість з них були родом з Чернігівщини, вони добре знали місцевість, тому одразу погодилися виїхати.

«Усі розуміли, що ймовірно йдуть в один кінець. Нас одразу попередили, що ми йдемо в оточення. Ми повинні були передати боєприпаси та продукти й стати до оборони міста, – каже Олексій, і додає: – Йшли захищати свою землю, свої сім’ї. На щастя, у нас було лише кілька поранених, але живими вийшли усі».

Гвардієць згадує постійні обстріли їхніх позицій. Одного дня, під час одного з таких, навіть, пообіцяв собі більше ніколи не грати в улюблену комп’ютерну гру «World of Tanks», адже і танків, і артилерії йому вистачило на все життя.

Наразі Олексій виконує завдання в одному зі столичних підрозділів Північного об’єднання Нацгвардії України, а його сім’я продовжує волонтерити та допомагати нашим захисникам на передовій.

«Родичі кожен тиждень збираються, роблять окопні свічки, пакують сухі супи уже більш як рік. Це такі супи, що достатньо лише залити окропом, щоб було готово. Допомагаємо, чим можемо, особливо тим, хто зараз на фронті, адже саме там є найбільша потреба. Я вважаю, що поки йде війна, то ти або на фронті, або допомагаєш фронту», – підсумовує військовий.

Після Перемоги Олексій хоче зустрітися із бойовими побратимами, з якими пліч-о-пліч тримали оборону північних рубежів країни, з якими в оточенні ділили крайні три хлібини на сто сімдесят бійців, але все ж вистояли й успішно виконали бойові завдання.

Відділення інформації та комунікації Північного Київського територіального управління