До повномасштабного вторгнення Андрій, за фахом поліграфіст, не мав військового досвіду. З початку війни волонтерив у рідному місті, допомагав їжею, ліками, іншими необхідними речами.
Після мобілізації у 2023 році став до лав Національної гвардії. Пройшовши підготовку, разом зі своїм підрозділом воював на Донеччині. Там, у Бахмуті, під обстрілами, коли час йшов на секунди, він врятував життя побратиму з ТРО, запустивши його серце масажем та штучним диханням. Під час вуличного бою отримав осколкове поранення правої руки. Після лікування знову повернувся на фронт, тепер вже на Запорізький напрямок. Під час одного з бойових виходів натрапив на протипіхотну міну ПМН-2.
Попередній
Наступна
Андрій згадує, що після вибуху його підкинуло в повітрі. Права нога, якою він наступив на міну, була ушкоджена, піднятися на ноги не зміг. Андрій наклав собі турнікет і почав самостійно добиратися до безпечного місця.
Ворог почув, що спрацювала міна та почав обстрілювати квадрат, де знаходився Андрій разом зі своєю групою.
«Противник слідкуючи з дронів, по одному мені випускав десятки снарядів з різних видів озброєння. У цей час, я продовжував повзти, ховаючись за пагорбами, немов за бруствером. Усього здолав десь більше кілометру. На шляху була обгоріла техніка, я сховався в ній і це врятувало мені життя – ворог вважав, що я 200-й. Весь час перебував у свідомості, на адреналіні біль не відчувалася. Хаммером мене змогли евакуювати до стабілізаційного пункту, а потім до лікарні», – згадує військовий.
Андрій переніс операцію з ампутації ступні, згодом ще кілька операцій.
Увесь час лікування з ним перебуває дружина Каріна, з якою вони разом вже 10 років і виховують 9-річного сина. Вона підтримує, допомагає, підбадьорює коханого.
«Те, що чоловік вижив у таких страшних умовах, вважаю дивом. Дякувати Богу, він живий, а всі труднощі ми здолаємо разом», – говорить жінка.
Андрій і Каріна розповідають, що морально і психологічно підтримують поранених побратимів в палаті, не дають впасти духом.
«Ми стали наче однією родиною з усіма хлопцями, що лікуються тут. Разом набагато легше, веселіше», – ділиться подружжя.
Історія Андрія – приклад мужності та непоборної волі до життя. Пройшов справжнє пекло, яке докорінно змінило його життя.
«Мене не зламати», – підкреслює Андрій. Сьогодні він проходить лікування та вважає – це новий виклик, подолавши який стане ще сильнішим.
