Святослав на псевдо Школяр — бойовий медик 2 Галицької бригади Національної гвардії України. Зараз хлопець воює разом зі своїми побратимами на Покровському напрямку – надає першу домедичну допомогу на полі бою і допомагає евакуйовувати поранених.
Школяр почав свій бойовий шлях на початку повномасштабного вторгнення в одній з бригад територіальної оборони, а з жовтня 2022 року приєднався до лав Національної гвардії.
Святослав пригадує як став бойовим медиком. Коли його підрозділ готувався виїжджати на фронт у нього з’явилася можливість пройти навчальний курс з тактичної медицини, щоб згодом допомагати людям.
«Я не міг відмовитися і вирішив пройти цей курс. Закінчив його на відмінно і не жалію про це. Потрібно розуміти ризики. В такій справі як медик-санітар ти працюєш для когось. Наприклад, я не можу посидіти довше в укритті, знаючи, що там людина зараз стікає кров’ю і їй потрібна моя допомога. Треба брати рюкзак і бігти до неї. Хочу подякувати інструкторам, які дали мені ту базу і знання, завдяки яким я можу зараз рятувати людей. Я радий, що люди можуть далі продовжувати життя, а не залишати його десь у полі», — пояснює свій вибір Школяр.
Гвардієць розповідає, що ситуація, котра склалася на Покровському напрямку, сьогодні є надзвичайно складною й таку складність та інтенсивність бойових дій важко було уявити. Ворожі атаки не припиняються. Артилерія, безпілотники, піхотні штурми – ворог не жаліє людей і не рахує власних втрат.
Один з найважчих моментів, котрі спіткали Школяра на фронті, була втрата побратима, котрий загинув у нього на очах. Хлопці здружилися ще у 2022 році. Разом служили, разом їздили на бойові завдання. Ця втрата залишила глибоку рану на серці гвардійця, котра не гоїться і не перестає боліти.
Інші яскраві та тривожні спогади Святослава пов’язані з евакуацією гвардійців з поля бою. Це стосується як порятунку поранених побратимів, так і евакуації тіл полеглих героїв. Річ у тім, що чим більше технологічною стає війна, чим більше дронів залучає ворог – тим складніше проводити евакуацію.
Досвідчені бійці кажуть, що дорога до позицій є більш небезпечною, аніж перебування на позиціях. Якщо ворог виявляє, що наші воїни планують евакуйовувати поранених чи полеглих побратимів – він концентрує багато ресурсів, щоб підстерегти евакуаційну команду і завдати по ній удар. В таких ситуаціях медик на місці повинен діяти рішуче і професійно. Бували випадки, що Школяр підтримував пораненого побратима близько двох діб на позиціях, поки евакуація все ж вдалася. А бувало, що тіло полеглого захисника довелося виносити руками, адже транспорт не міг доїхати.
«Це був Вугледарський напрямок. Загинув побратим із сусіднього взводу. Ми його важко виносили. Посадкою пройти не вдалося, потрібно було йти дорогою. Нас четверо виносили тіло. Все це робилося під ворожими FPV-дронами та дронами зі скидами. Слава Богу, що міномет нас тоді не потривожив. Ми піднесли його до точки евакуації й очікували автомобіль. Нам по рації передали, що тривога – летять КАБи. Я візуально бачив зону звідки мав виїжджати наш бронеавтомобіль – туди прилетіло два КАБи. На певний час ми втратили зв’язок з водієм, але в районі пів години він до нас все ж під’їхав. Нам до 2 хвилин часу вистачило розгрузити провізію, загрузити тіло і поранених товаришів і безпечно відправити їх у тил», – пригадує Школяр.
Більше, про порятунок побратимів на лінії фронту, евакуацію тіл полеглих героїв і бойовий шлях гвардійця 2 Галицької бригади на псевдо Школяр, дивіться у нашому відео:
Група інформації і комунікації Західного ТУ НГУ
