До початку повномасштабного вторгнення рф в Україну Олександр проходив строкову службу в лавах 11 бригади ім. М. Грушевського Південного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України в одному з патрульних батальйонів. Після звільнення працював механіком в порту. Був також водієм фронтальних навантажувачів та телескопічних кранів, ремонтував техніку. 

“Я з самого початку хотів до армії, але родичі не дуже хотіли мене відпускати.  24 лютого прокинувся від дзвінка близько шостої ранку. Мені повідомили, що почалася війна. У військкоматі одразу на службу не взяли, тому я записався в місцеву тероборону. Потім потрапив до рідної 11 бригади ім. М. Грушевського НГУ”, – згадує військовий.

Олександр із самого початку цікавився артилерійською справою, читав книжки та методички з цього напрямку. Керівництво військової частини помітило нахили і цілеспрямованість військовослужбовця та призначило головним сержантом взводу розвідки та управління.  

“Підготовка в нас проходила дуже швидко. Треба було вміти все й одразу. В перші місяці було дуже багато тренувань. Заняття були з самого ранку і до вечора. Ми відточували свої навички по максимуму. Колектив в нас дружній і може підтримати в будь-якій ситуації, та в будь-який час. Я довіряю своїм побратимам на всі 100%”, – запевняє захисник.

Разом зі своїм підрозділом Олександр неодноразово виїжджав на бойові позиції та завжди показував дуже хороші результати. Хлопець брав участь в боях за звільнення Херсонщини. Працював в напрямку Залізного Порту. Разом з побратимами брав участь в боєзіткненнях біля Малої Токмачки та Работиного на Запорізькому напрямку.

“Я максимально сконцентрований на своїй роботі і намагаюся бути холоднокровним та професійним. Особливо допомагає гарна фізична підготовка. Раніше займався баскетболом, воркаутом, боксом, а зараз – кросфітом. На собі треба носити багато важких речей. Не завжди безпечно під’їхати до позиції на автівці. Тому треба тренуватися”, – розповідає боєць.

Робота головного сержанта взводу управління та розвідки є специфічною. Наприклад, він обирає вогневу позицію для міномета, щоб його не було видно на місцевості, та щоб розрахунку було зручно працювати. Також головний сержант орієнтує мінометний розрахунок, задає напрям, щоб той влучно стріляв. 

“Найголовніше – швидко та правильно рухатись. А ще розрахунки. Це цифри – математика, фізика та геометрія. Треба враховувати швидкість вітру, траєкторію польоту снаряда та ще багато факторів. Щоб стати фахівцем в такій сфері, треба мінімум 2-3 місяці підготовки, і потім продовжувати постійно навчатись”, – каже головний сержант.

Олександр розповідає, що нацгвардійці мають якісні результати бойової роботи під час аеророзвідки. Якось раз, з БпЛА, побачив ворожу траншею в неочікуваному місці – прямо у полі, розміром у кілометр між двома лісосмугами. Він вчасно передав дані, й окупантів було знищено.

Головне бажання гвардійця – щоб війна нарешті закінчилась Перемогою України:

“Я вірю, що наша країна вистоїть, що ми повернемо всі землі та станемо сильною незалежною державою, яка змінить світ”.

Група інформації та комунікації Південного Одеського ТУ