“Найважче – це сидіти й слухати рацію”: історія військового лікаря, який проживає другу війну у своєму житті (ВІДЕО) - НГУ

До повномасштабного російського вторгнення Олександр Возовік працював хірургом, мав власну медичну клініку, виховував двох дітей і захоплювався сплавом на байдарках. У березні 2022 року він добровольцем пішов захищати Україну. Нині Олександр – лікар батальйону спеціального призначення «Донбас» Національної гвардії України.

Для лікаря Олександра Возовіка, який нині служить у батальйоні спеціального призначення «Донбас» Нацгвардії України, це друга війна у його житті.

«Я родом із Докучаєвська Донецької області, школу закінчив практично всю в Абхазії, це така автономна республіка у складі Грузії. У 1992 році там почалася війна і ми з родиною звідти поїхали у мирну Україну. І тут я ось знову потрапив на війну».

 У 1999 році Олександр закінчив Донецький медичний університет, за розподілом потрапив до Слов’янська. Спочатку працював хірургом у центральній клінічній лікарні місто Слов’янськ. Останні три роки мав свій бізнес, невелику приватну клініку, де був головним лікарем. У лютому 2022-го він пішов добровольцем на фронт.

«Коли я прийшов служити, через те, що у мене не було військової кафедри, у мене не було досвіду строкової служби, то я прийшов просто рядовим, як це казали добровольцем, потрапив санінструктором 5 роти Рубіжанського батальйону. І перша БРка у мене була в Рубіжному, тоді велися оборонні дії, тоді місто було ще наполовину наше”, – каже Олександр.

Олександр каже, медичного досвіду та знань на той момент мав достатньо. Але психологічно було тяжко.

«Найважче, як це не дивно, це сидіти й слухати рацію. Ми цілодобово слухаємо переговори, які ведуться в бойових умовах, для того, щоб можна було відстежувати події, там, на якій позиції з’явився поранений, на якому етапі евакуації він знаходиться, тяжкість його стану і в цей момент ти нічого не можеш зробити, ти просто слухаєш і розумієш важкість ситуації, але до моменту, поки ти не отримаєш в руки пораненого..»

Вдома на Олександра чекає дружина та двоє дітей. Після перемоги, каже Олександр, повернеться до цивільної медицини, планує розвивати власну справу.

Група інформації і комунікації Східного ТУ

Перейти до вмісту