Віктор Дмитрієв лікує тварин майже 20 років. Відразу після навчання вступив до лав Державної прикордонної служби, потім відкрив власний бізнес, а зараз мобілізувався до Національної гвардії України. Тут він розвиває ветеринарну службу для службових собак.
«Вісім років я служив при кінологічному центрі в Державній прикордонній службі. Окрім служби мені там вдавалося займатись і науковою діяльністю. Я досліджував серцеві захворювання у собак. Після звільнення в запас вдалося втілити давню мрію – я відкрив власний бізнес. Це мережа ветеринарних клінік у Львові. Але вторгнення російських військ спонукало мене повернутись на службу. Я вирішив піти у Національну гвардію. 28 лютого я вже одягнув гвардійський однострій. Я – доброволець. А як інакше, коли над моєю державою нависла смертельна небезпека? До того ж не хотілося, щоб те, що я все життя будував і розвивав, було зруйновано російськими загарбниками. Вони ж руйнують абсолютно все. Мені не дозволила совість залишатись в стороні, коли на мою країну напали».
Віктор зараз обстежує і лікує службових собак та облаштовує ветеринарний кабінет новим обладнанням. Адже тварини, як і люди, теж хворіють. Вони потребують не лише турботи, але і ветеринарної допомоги.
«У собак вищий тип нервової системи, тому вони хворіють так само як і люди. Трапляються серцеві та судинні захворювання, стреси. Існує навіть зоопсихологія. Собаки розцінюють тренування і службові завдання, як гру, але це навантаження. Можуть бути й травми. Це все треба лікувати. Бо найперше собака – це друг і бойовий товариш, а вже на другому місці – спецзасіб. Службові собаки відрізняються від цивільних. Служба – це навантаження. Службовий собака швидше рухається, більше знає, частіше виконує команди. Варта чи патруль тривають декілька годин. Це справжня робота. Тому і захворювання у службових собак відрізняються від захворювань цивільних псів».
Службові собаки, розповідає ветеринар, зовсім інакше ставляться до медичної допомоги. Лікар каже, що навіть незважаючи на біль, що може відчувати тварина, вона розуміє, що їй допомагають і певним чином може подякувати.
«Всі ми знаємо, що лікування нерідко буває неприємним і навіть після деяких процедур ми відчуваємо спочатку біль, а вже потім полегшення. Так само і тварини. Коли я мушу зробити їм боляче, то собаки розуміють, що я їх лікую. На знак подяки можуть лизнути руку. Ви не повірите, але за весь час роботи мне жодного разу не кусав службовий собака. Чому так? Бо ці пси постійно контактують зі своїм інструктором. Вони довіряють йому. Вони розуміють, що поки поруч інструктор, їм нічого не загрожує, і я не заподію їм шкоди».
За 8 років у Державній прикордонній службі та понад 10 років приватної практики Віктор бачив чимало тварин. Собаки у Нацгвардії, каже фахівець, добре навчені, вони доглянуті, здорові. Умови їхнього утримання і розвитку на високому рівні. Навантаження теж достатньо. Але вони мають належний відпочинок та добре харчування. Службові собаки допомагають гвардійцям забезпечувати безпеку держави та її громадян і роблять великий внесок у забезпечення публічної безпеки держави.
Зараз Віктор Дмитрієв розвиває свій ветеринарний пункт. Каже, що тут достатньо можливостей, щоб надавати собакам не лише терапевтичну допомогу, але і робити хірургічні операції, і навіть проводити дослідження.
