Ми вже неодноразово розповідали читачам нашої сторінки про подвиг солдатів строкової служби, які стали на шляху московської орди 24-го лютого 2022-го року. Ця історія про ще одного з таких юнаків, що чесно виконував свій чин та захищав свою країну у найважчі для неї часи. У перші дні повномасштабного вторгнення дуже багато людей різного віку, від молоді до людей похилого віку, без вагань стали на захист своєї Батьківщини. Про одного з наймолодших героїв цієї війни ми розповімо.
З цим хлопцем ми зустрілись на базі одного з підрозділів частини. Невисокий, худорлявий, з відкритою посмішкою, що викликає симпатію, на чолі помітний шрам від поранення.
Він почав служити строкову службу восени 2021-го року, мав демобілізуватися навесні 2022-го, але несе службу й досі через повномасштабне вторгнення.
«Позивний Бойок. Стрілець патрульного батальйону 5-ї Слобожанської бригади. Мені 19 років, а війна почалась, коли було 18. Неодружений…», – як кулемет, чергою видає свої анкетні дані хлопець.
Видно, що для нього наша розмова хоч якась розвага серед буденного розпорядку служби. Ми просимо не поспішати та пригадати детально події початку повномасштабної війни. Хлопець трохи заспокоюється та продовжує:
«23-го лютого був черговим, щойно ліг спати, але одразу підняли по бойовій тривозі. Видали зброю та амуніцію. Спочатку ми були у штабі, але на початку березня наш підрозділ вивели за Черкаську Лозову. Тільки почали окопуватися, по нас почав працювати «Васильок» (82-міліметровий автоматичний міномет – авт.). Нам сказали, що окупанти за півтора кілометра від нас. Ми викопали шанці, закріпилися, поставили наряди», – вже спокійніше продовжує боєць.
Ми дізнаємося, що спочатку підрозділ Бойка стояв у П’ятихатках, потім він з побратимами зачищав Руську Лозову. У травні 2022-го була дана команда звільнити декілька селищ у Дергачівському районі.
«Разом з підрозділом «Кракен» штурмом взяли Пітомник, потім звільнили Проходи. На жаль були великі втрати», – з сумом згадує Бойок.
Та продовжує, що після звільнення Проходів його батальйон перекинули під Дементіївку.
«Там болотяна місцевість, поля, рідкісні лісосмуги. Було дуже мало БК та відверто скажу – було страшно. Ми стояли разом з київським 130-м батальйоном ТрО, вирили перші неглибокі шанці. Була спроба ДРГ зайти на наші позиції, але ми вчасно помітили та вогнем примусили її відійти», – розповідає боєць, трохи заїкаючись від хвилювання, та продовжує: «Наступного дня, десь о 11.00 почався штурм. Ворог здійснив прорив та заходив з флангу. Я ще з двома автоматниками тримали свій сектор, ворог атакував піхотою. Я вистріляв весь БК гранатомета по противнику та почав вести вогонь з автомата. Я відстріляв один магазин, почав вставляти інший, але тут мінометна міна влучила прямо переді мною у бруствер шанця. Останнє, що бачив – небо, яке було темним, а раптом стало білим».
Наш співрозмовник втратив свідомість, коли почав бачити, був дзвін у вухах, не відчував ніг – контузія. Каже, що страху не було, хоча був весь у крові, з рота теж йшла кров. Пригадує, як обмацав себе, знайшов декілька поранень: рука, нога, але найгірше – поранення у голову.
«Шолом врятував, але осколок пробив кевлар та увійшов до чола. Намагався його витягнути – не вийшло. Мене евакуювали, було 5 поранень, перелом щелепних пазух та важка акубаротравма», – пригадує боєць.
Далі він розповідає, що шість місяців лікувався у шпиталі. Потім пройшов військову лікарняну комісію, визнаний обмежено придатним.
«Я несу зараз службу у патрульному батальйоні. Місяць тому написав рапорт про перехід від строкової служби до мобілізації. Готовий виконувати бойові накази», – з гідністю в голосі завершує свою розповідь гвардієць Бойок.
Ми збираємо свою техніку, зворушені розмовою з юнаком.
Наш герой ще майже нічого не бачив у своєму житті, але темне від диму небо Слобожанщини не забуде ніколи. Після війни хлопець мріє закінчити вищий навчальний заклад та стати вчителем біології. Ми знаємо, що не дивлячись на юний вік, наш Герой – справжній приклад для інших та Чоловік з великої літери, який захищає свою країну від окупанта.
Відділення інформації і комунікації Східного ТУ
