Першочерговим завданням головного сержанта роти бригади “Червона Калина” Миколи Гальчинського є робота з особовим складом та забезпечення бійців усім необхідним. Він пройшов шлях від солдата, навчався у Великій Британії, брав участь у боях на Запорізькому напрямку.
Сержанти для солдатів є молодшими командирами, які постійно з воїнами, чи то на полігоні, чи у пунктах постійної дислокації, чи на передовій. В обов’язки сержанта входить спілкування з військовими, комунікація з їхніми рідними та близькими, контроль забезпечення та транспорту, психологічний стан бійців. В цілому, гвардійці звертаються до сержанта Гальчинського з будь-яких питань.
“Головний сержант має завоювати повагу своїх солдатів. Я пройшов шлях від солдата до головного сержанта роти. Чув людей, спілкувався. Вони бачили в мені людину, якій можна довіритись, не боялись йти зі мною в бій. Наприклад, була ситуація, коли йшли на бойове завдання, то хлопці казали, якщо Коля йде, то ми теж йдемо”, – розповідає гвардієць.
Під час бойових дій на Запорізькому напрямку Микола Гальчинський двічі отримав поранення – під час мінометного обстрілу було травмовано обличчя та плече військового.
“Під час евакуації пораненого нас відслідковував ворожий дрон і корегував удари з міномета. Я навіть не відчув поранення в плече. З нами були люди, яких травмувало сильніше. Я почав працювати над тим, щоб розосередити людей – це теж обов’язки сержанта”, – згадує військовий.
Микола Гальчинський розповідає, що за добу тоді йому вдалось врятувати вісьмох побратимів, а також декілька хлопців з суміжних підрозділів. Наразі гвардієць вже відновився після поранення та продовжує службу.
У сучасних реаліях роль сержанта – це бути лідером для побратимів і надійною опорою для офіцерів. Він має бути прикладом, досконало розбиратись у різних видах озброєння та тонкощах підготовки. Сержант має бути завжди впевненим у своїх діях і не боятися оперативно приймати необхідні рішення.
Група інформації і комунікації Західного ТУ НГУ
