Місто Слов’янськ, що на Донеччині, пережило окупацію у 2014 році. Воно було звільнено українськими військовими, які не допустили його окупації вдруге у, 2022-му. Селищу Щурово, яке знаходиться у тридцяти кілометрах від Слов’янська, пощастило менше. Російські окупанти окупували його вдруге. Місцеві мешканці ховались у підвалах, у їх будинки влучали гради, їм довелось ховати своїх знайомих на подвір’ях будинків.
Наразі важкі бої точаться на Лиманському напрямку, жителі цих населених пунктів часто чують відлуння боїв, ворожі ракети залітають і до них. У прифронтових містах велике скупчення військових, які пліч-о-пліч живуть з місцевими мешканцями. Окрім того, що вони відвойовують території, вони ще й допомагають місцевим, підтримують їх.
Квартира пані Ніни з Слов’янська зруйнована вщент. Снаряд зруйнував увесь під’їзд і вона з чоловіком мешкає у сусідів, які виїхали у Дніпро.
У пана Віталій син воює у складі Сил оборони вже 5 років. Каже, що хвилюється не тільки за нього, а й за усіх українських військових та країну. Сина бачив цього року лиш раз, взимку, коли той приїхав у коротку відпустку.
Добре пам’ятають Едуард та Світлана з Щурове, як їх селище звільняли українські військові. Тепер вони усі тут рідні.
«Хлопці дуже хороші, переживаємо за них. Часто готували їм щось домашнє, бо ж знаю, що хочеться такого поїсти. Раз привезли нам дрова, дуже потрібна допомога була для нас».
Про свої мрії, плани та спомини містяни розповіли прес-службі Національної гвардії України:
