14 березня в Україні офіційно відзначається День українського добровольця. У 2014 році у цей день 500 учасників самооборони Майдану сформували перший добровольчий батальйон та згодом взяли участь в антитерористичній операції проти російських окупаційних військ. Серед перших бійців був і Юрій Іванців, нині офіцер 27 Печерської бригади Національної гвардії України. Гвардієць розповів про участь у Революції гідності, героя України генерал-майора Сергія Кульчицького та значення Дня українського добровольця для нього.
Юрій Іванців почав боротьбу за свободу та незалежність 1 грудня 2013 грудня. Саме тоді він долучився до 42-ї сотні Самооборони Майдану і став учасником Революції гідності. З того моменту він безупинно захищає незалежність України.
Десять років тому про події в центрі столиці Юрій дізнався випадково, від друзів з рідної Львівщини, адже новинами на той момент не цікавився.
«З 1 грудня я приходив кожен вечір, бо вдень працював. Мене ніхто не знав, і я нікого не знав, тому коли представники Самооборони побачили, що я приходжу вже не перший раз, звернулись до мене по надпису на спортивній куртці. Я тоді носив спортивний костюм футбольного клубу “Арсенал” і надпис був на всю спину», – згадує Юрій.
Відразу із 42-ї сотні Самооборони Майдану Юрій Іванців долучився до першого добровольчого батальйону. Як згадує гвардієць, тоді він навіть не підозрював, що наступні 10 років свого життя поєднає зі службою у війську. Після того, як усі охочі долучились до батальйону, перші 500 добровольців вирушили на полігон на місячний військовий вишкіл.
«На полігоні нас зустрів генерал-майор Сергій Кульчицький. Він був дуже досвідченим офіцером та багато чого нас навчив, і ми всі його почали поважати практично з перших днів служби», – ділиться гвардієць.
Завдяки розповідям підлеглих, постать генерал-майора Сергія Кульчицького вже стала легендарною у військових колах. Як розповідає Юрій, генерал особливо піклувався про проблеми особового складу.
«Я сам невеликого зросту, відповідно, у мене і розмір ноги маленький. Через це у мене певний час не було взуття для несення служби. І от він знав про цю проблему і буквально на другий чи третій день викликав до себе і вручив мені пару берців мого розміру. Сказав: «Малий, тримай, спеціально для тебе знайшов», – ділиться історією гвардієць.
За десять років служби у лавах Нацгвардії Юрій здійснив понад 15 ротацій. Воював на Донеччині та Луганщині, зокрема, у Слов’янську, Лимані, Вуглегірську, Попасній, а після 24 лютого 2022 року – бився за Гостомель на Київщині.
«Коли почалась повномасштабна війна, до нас у батальйон буквально за три дні повернулось десь 95-98% особового складу, який проходив службу протягом усього часу його існування. Хлопці поверталися навіть з-за кордону. Ще коли вони були в дорозі – дзвонили й просили «зарезервувати» їм місця. Ми не встигали отримувати зброю, щоб видавати її добровольцям», – згадує військовий.
Мобілізувавшись у 2014 та у 2022 роках, українці зупинили російську навалу та продовжують нищити ворога. Завдяки феномену добровольчого руху вдалося врятувати державність та зберегти незалежність. Як зазначає Юрій, фундамент будь-якої нації – армія, а основа української армії – люди доброї волі, які свідомо зробили свій вибір.
«Для нас День Добровольця зовсім не радісний. Коли ми збираємось, ми розуміємо, що ми не всі зібрались і що на наступний рік нас буде ще менше. Цей день – це історична подія. Це як бій під Крутами, коли кілька сотень студентів-добровольців стали щитом проти регулярних більшовицьких військ», – вважає Юрій Іванців.
Відділення інформації та комунікації Північного Київського ТУ
