Бойовий медик бригади «Червона Калина» Тарас на позивний ІПП розповів про роботу на передовій та врятовані життя (ВІДЕО) - НГУ

Допомагає хлопцям на передовій та зберігає життя, коли здавалося, воно висить на волосині. Це все про бойового медика бригади Нацгвардії «Червона калина» Тараса на позивний ІПП.

Ровесник незалежності України у 2010 році вступив на військову службу. Те, що незалежність доведеться виборювати зрозумів у 2014, коли російські найманці вперше порушили державний кордон України. Тарас був одним з тих, хто звільняв Харківську ОДА. Далі був Ізюм та Слов’янськ, обороняв і лінію відступу під Дебальцевим.

Повномасштабну війну гвардієць зустрів вдома на Вінниччині, вже 25 лютого разом з побратимами вирушили на Київщину. Житомирська траса, потім Буча та Ірпінь. Тарас каже, завжди пам’ятатиме, як люди зустрічали українських захисників на звільнених територіях.

“На Київщині, коли ми зачищали вулиці, люди виходили прямо до нас, цілували, обіймали, допомагали, попри те, що зараз може хтось нас обстрілювати”, – згадує ІПП.

Потім його підрозділ перекинули на Сєверодонецьк та Лисичанськ. У найгарячіших точках фронту медик рятував побратимів навіть під час обстрілів.

“Найважче – це евакуація з даних точок. Хлопці знаходяться в окопах, сидять, тримають рубежі. Ми медики знаходимося трішки на віддалені. І коли є якийсь поранений, ми їдемо їх забирати звідти. Найважче це добратися туди, надати допомогу, і забрати”, розповідає Тарас. Каже, впритул поглянув у страшне обличчя смерті. І ніколи цього не забуде.

Те, що допомагає триматись і не падати духом – це щирий сміх. Згадує, інколи пораненим вдавалось розвеселити медичну бригаду.

“У нас був поранений. Ми висунулися для його евакуації та надавали йому допомогу в автомобілі. Він був поранений в ногу. Незначне поранення, але треба було зробити знеболююче. І коли почав робити укол, він кричить. Я його питаю: Чого ти кричиш?, – Він каже, що я боюсь уколів. Тобто те, що поранений не боїться, а самого укола боїться, кричить і плаче”, – згадує Тарас.

Гвардієць каже, готовий стояти до останнього, бо ж бореться за майбутнє найрідніших. Зізнається, після нашої перемоги мріє, що нарешті більше часу буде проводити з сім’єю.

Група інформації і комунікації Західного ТУ

Перейти до вмісту