Від оборони Київщини та Донеччини, до звільнення першого села на Луганщині. Так про свій бойовий шлях розповідає Богдан на псевдо «Воїн». Він – капітан Нацгвардії, служив на посаді заступника, а пізніше – командира рота. У боях за село Спірне отримав поранення. У березні 2023-го Богдана нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Про організацію штурмів, поранення та те, якою бачить Перемогу «Воїн» розповів Суспільному.

 

Богдан – капітан бригади «Червона Калина», кадровий військовий. У НГУ – майже 10 років. Розповідає, за час повномасштабної війни боронив Київщину, Луганщину та Донеччину. Хоча служив на посаді заступника, а пізніше – командира роти, утримував позиції з окопу, а не зі штабу.

«Я також ходив із ними на штурм, на позиції. Не залишався десь в тилу, щоб потім по рації сказати, «Тримайтесь, все буде добре». Я був разом із ними, бачив те, що вони бачили. Відчував те, що й вони. Було таке, що навіть 50 людей штурмувало нас. Ми їх знищували. Вони просто йшли по одній стежці постійно, ми знали звідки їх чекати», — розповів військовослужбовець НГУ.

Завдання командирів на фронті – організувати штурм чи оборону, подбати про доставку боєприпасів та евакуацію поранених із поля бою, забезпечення бійців їжею. А ще пояснити ціль операції, зазначив «Воїн».

 

Підрозділ «Воїна» боровся із російськими військами псевдоутворень, регулярною армією, «Ахматом», вагнерівцями. Найуспішніша з операцій — штурм Білогорівки. Тоді бійці «Червоної калини» спільно із 54 окремою механізованою бригадою звільнили перше село на Луганщині. Тоді Богдан відповідав за аеророзвідку, а потім брав участь у самому звільнені.

«Ми зробили більше ста польотів, щоб повністю розвідати місцевість. Де, що в них знаходиться, кількість особового складу, їхні спостережні пости, як побудована їхня лінія оборони. Після того вже почався сам план. Склали карту, спланували, який батальйон, на якому напрямку буде висуватися, яка рота коли заходить, та їх дії, де вони мають зайняти рубіж», — пояснив «Воїн».

Під час боїв за село Спірне на Донеччині отримав поранення внаслідок російського артобстрілу.

«Пів дня «арта» «утюжила» наші позиції, ми гідно окопались тому були без втрат, потім під’їхало три танки противника, почали вогонь з метрів 200. Потім пішла піхота і почався «заміс». Я перебігав із однієї будівлі на іншу і туди прилетіло два снаряди 152 мм. Була бетонна стеля, тому обійшлись легкими пораненнями. Руки та ліву ногу посікло осколками, а права нога з переломом. На адреналіні я вибіг, навіть не зрозумів, що є поранення. Дістався до сусідньої позиції. Там наклали три турнікети, оглянули повністю і звідти вже здійснювали евакуацію», — розповів військовий.

5 місяців Богдан відновлювався, в середині літа повернувся до служби. Зараз на посаді заступника командира автотранспортного батальйону. Каже, перемога за Україною.

«Наша незалежність нам далась дуже легко. Проголосували, всі погодились, все. А зараз ми її реально виборюємо. З’явився ворог, який роками нас намагався знищити. Перемога має бути яскравою, щоб противник більше не думав ногою ступати на нашу землю. Щоб він зрозумів, що наша держава набагато сильніша, ніж вони собі уявляли», — зазначив «Воїн».

Група інформації і комунікації військової частини 3028