Справжні зміни починаються не з урочистих промов та публічних гасел, а з моменту, коли система визнає, що старі правила більше не працюють. Довгий час українське військо було переважно чоловічою спільнотою, де жінка була радше винятком, ніж правилом. Але світ змінюється, а з ним — і наше розуміння сили та людських спроможностей, незалежно від статі. Час довів, що боєздатність — це не про стать, а про професіоналізм, відсутність бар’єрів та повагу до кожного, хто тримає зброю.

У складі бригади «Буревій» сестри Чума та Мавка тримають стрій, аби наступне покоління жило у світі без війни

Шлях до рівних прав

У світі самореалізація жінок у війську стала міжнародним стандартом, в основі якого лежить Резолюція Ради Безпеки ООН №1325 «Жінки, мир, безпека», ухвалена 31 жовтня 2000 року. Цей документ став першим в історії, де ООН офіційно визнала, що жінки є не лише «об’єктами захисту», а й виступають повноправними учасницями всіх процесів у секторі безпеки. Резолюція зобов’язує держави залучати жінок до прийняття рішень, захищати їхні права під час конфліктів та враховувати їхні потреби в армії. Саме на цьому підґрунті Національна гвардія почала будувати нову модель війська, де рівність — це не формальність, а професійний стандарт, що став невід’ємною частиною як міжнародних зобов’язань, так і щоденної службової діяльності.

Від моменту створення Національної гвардії України у 2014-му жінки проходили службу в її лавах. Проте їх кількість була незначною. Із початком АТО/ООС жінки брали безпосередню участь у бойових діях, виявляючи відповідне бажання та спроможність. З того часу це питання набуло особливої актуальності.

Шлях до реальних змін розпочався у 2017 році. Саме тоді у Нацгвардії вперше серед усіх силових структур України було введено посаду радника командувача НГУ з гендерних питань. Це стало сигналом того, що армія готова змінюватися та впроваджувати міжнародні підходи. Невдовзі в Головному управлінні НГУ з’явився і спеціальний підрозділ — служба гендерної інтеграції. На старті це була команда з двох фахівців — начальника та старшого офіцера, які мали перетворити складні міжнародні стандарти на військову повсякденність. Втім, заснування підрозділу було лише фундаментом, адже справжня інтеграція передбачала системну роботу з особовим складом та подолання усталених стереотипів.

У лютому 2026 року підполковник Олена Старікова виступила модератором першого установчого засідання з організації гендерного аудиту в НГУ

Хоча «зелене світло» на рівні документації вже горіло, на практиці жінки в Нацгвардії все ще часто стикалися зі штучними обмеженнями та професійними бар’єрами. Адже тривалий час у війську панувало переконання, що жінка — це обов’язково діловод, зв’язківець або медик. Але реальність бойових дій внаслідок збройної агресії росії проти України швидко довела, що фаховість не має статі. Попри невелику чисельність, жінки-військовослужбовці з перших днів війни стали невід’ємною частиною оборони держави, поступово змінюючи обличчя українського війська.

Саме цей бойовий досвід і непохитна воля гвардійок стали головним рушієм для змін у законодавстві, адже виникла очевидна потреба офіційно визнати професіоналізм тих, хто вже давно тримав стрій нарівні з чоловіками. Зрештою, у 2018 році жінкам на законодавчому рівні відкрили доступ до всіх бойових посад. У жовтні набув чинності Закон України № 2523- VIII від 6 вересня 2018 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби». Це рішення зняло застарілі обмеження, дозволивши гвардійкам обіймати посади за тими спеціальностями, які вони фактично опановували ще з початку АТО.

Повномасштабне вторгнення стало тим вирішальним моментом, що остаточно випробував на міцність нову систему поглядів на військо, назавжди відкинувши будь-які сумніви у спроможностях жінок. Сьогодні їхня участь у бойових діях — це вже не питання дискусій, а щоденна реальність фронту. Вони більше не є винятком у бойових розрахунках. Нині вони професійно нищать ворога як снайперки, операторки БпЛА, артилеристки тощо.

Зокрема, жінки очолюють підрозділи та ухвалюють командирські рішення на найгарячіших напрямках фронту, де умови війни однакові для всіх. Не важливо, хто ти, важливо, як ти виконуєш свою роботу та який приносиш результат, — зазначає начальник служби гендерної інтеграції управління соціального супроводу департаменту персоналу Головного управління НГУ підполковник Олена Старікова.

У квітні 2026 року в культурно-мистецькому хабі «НГУ Sound Recovery» відбулося відкриття проєкту «Сучасна сила жінки». Він створений задля підтримки військовослужбовиць, розвитку їхнього лідерського потенціалу та зміцнення взаєморозуміння між військовими і цивільним суспільством

Практичний вимір змін

Сьогодні робота служби гендерної інтеграції зосереджена на п’яти стратегічних векторах. Це впровадження гендерно-орієнтованого бюджетування, зміцнення управлінської спроможності керівного складу, нормативне забезпечення виконання Резолюції №1325 «Жінки, мир, безпека», міжнародна співпраця за стандартами НАТО. А ще — створення дієвої системи реагування на будь-які прояви дискримінації чи сексуальних домагань. Для того щоб ці напрями ефективно працювали на рівнях від стрільця до командира, відповідальними за гендерну інтеграцію безпосередньо у підрозділах було призначено заступників командирів по роботі з особовим складом.

Втім, розбудова нормативної бази — це лише частина шляху. З роками діяльність служби стала значно глибшою, змістивши фокус на трансформацію свідомості та подолання застарілих стереотипів. Аби їх змінити, у Нацгвардії постійно проводяться спеціалізовані тренінги. Завдяки системній роботі лише у період з 2020 по 2025 рік понад 30 тисяч гвардійців пройшли навчання з гендерної компетентності та професійної етики рівних можливостей. Такі заходи допомагають особовому складу усвідомити, що присутність жінки в підрозділі — це не «додатковий клопіт», а реальне посилення загальної боєздатності. Окрім теоретичної бази, військовослужбовці вчаться розпізнавати і правильно реагувати на випадки дискримінації та сексуального насильства під час проходження служби. Зокрема, для керівного складу підрозділів постійно проводяться спеціалізовані курси та тренінги за стандартами ООН та НАТО. Логічним доповненням цього процесу є щорічна участь НГУ у Всеукраїнській акції «16 днів проти насильства».

Проте навіть сьогодні боротьба зі стереотипним мисленням залишається проблемним питанням, оскільки жінкам досі подекуди доводиться стикатися з упередженнями щодо їхньої професійної відповідності. Саме тому фахівці служби інтегрували гендерну складову в усі внутрішні документи. Це дозволило встановити, що будь-який прояв дискримінації чи сексуальних домагань тягне за собою службове розслідування та відповідне покарання. Такий підхід підкреслює, що реформа спрямована не на формальні показники, а на створення здорової атмосфери в підрозділах, де кожен відчуває себе захищеним. Це дозволяє зосередитися на головному — професіоналізмі гвардійців та бажанні служити, незалежно від статі. Адже справжня рівність — це не цифри у звітах, а реальні можливості для кожного.

Політика гендерної рівності не ставить за мету, щоб жінок і чоловіків було порівну. Її ціль — створення рівних прав та можливостей для тих, хто має бажання та спроможність долучатися до виконання будь-яких завдань, — пояснює підполковник Олена Старікова.

Гвардійка на псевдо Рейв служить у підрозділі безпілотних систем 35 Сумського полку НГУ. Вона змінила волонтерство на службу, щоб захищати країну на передовій

Водночас реальні спроможності неможливі без належного забезпечення, яке тривалий час залишалося «чоловічим» за замовчуванням. Розуміючи, що ефективність бійця прямо залежить від екіпірування,

Національна гвардія розпочала ґрунтовну реформу матеріальної бази. Адже раніше жінки були змушені носити форму, розроблену з урахуванням анатомічних особливостей чоловіків.

Служба гендерної інтеграції взяла це питання на контроль. Завдяки спільним зусиллям із громадськими організаціями та проведенню наукових досліджень, у 2024 році вдалося впровадити жіночий однострій. Станом на початок 2026 року вже близько 70% гвардійок забезпечені спеціалізованою польовою формою.

Начальниця служби гендерної інтеграції згадує цей переломний момент так:

Коли ми лише розпочинали роботу над розробкою однострою за жіночими лекалами, чимало чоловіків-військовослужбовців не розуміли, навіщо жінкам «окремі» штани чи кітель. Але комфорт — це не забаганка, це боєздатність. Першим моїм відчуттям було полегшення, коли я вперше одягла однострій, пошитий з урахуванням жіночих антропометричних даних. Я дуже зраділа, що ми нарешті цього досягли, адже це повага до жінки-воїна на ділі, а не на словах.

Проте впровадження польової форми — це лише початок переоснащення. Наразі служба гендерної інтеграції НГУ спільно з профільними департаментами працює над наступним важливим етапом — забезпеченням гвардійок засобами індивідуального захисту. Йдеться про розробку та тестування жіночих бронежилетів, конструкція яких враховує особливості жіночої анатомії. Адже правильна посадка броні — це передусім питання виживання та мобільності. Створюючи умови, де екіпірування перестає бути перешкодою, НГУ зміщує фокус із незручностей на головне — якість виконання бойових завдань.

Снайперка бригади «Червона калина» на псевдо Язва пройшла складний шлях від несприйняття до визнання. Тепер вона успішно очолює підрозділ, який ефективно виконує бойові завдання на передовій

Здобутки гендерної розбудови

Якісне екіпірування — лише видима частина глибинних змін, що за дев’ять років перетворили поодинокі ініціативи на дієву управлінську структуру.

Фундаментом для цих перетворень стала розробка потужного наукового підґрунтя, що не має аналогів у секторі безпеки і оборони України. У 2024 році спільно з Національною академією та Київським інститутом НГУ було завершено науково-дослідну роботу «Вдосконалення процесу впровадження державної гендерної політики у НГУ» обсягом майже 700 сторінок. Вона охопила всі критичні аспекти: від антропометричних стандартів жіночого однострою до психологічних особливостей адаптації жінок у бойових підрозділах. Ці напрацювання вже активно застосовуються за різними напрямами діяльності НГУ. Зокрема, вони інтегровані в освітній процес, логістичне забезпечення та роботу з особовим складом на всіх рівнях військового управління.

Такий підхід дозволив у 2025 році перейти до впровадження гендерної реформи на місцях. За ініціативою командувача НГУ генерал-майора Олександра Півненка, вперше в секторі безпеки та оборони України було введено 10 посад офіцерів з гендерної інтеграції безпосередньо у підрозділах. Завдяки такому рішенню реалізація принципів рівності стала максимально наближеною до особового складу. Фахівці працюють у місцях дислокації військових частин (підрозділів), де в режимі реального часу здійснюють моніторинг дотримання рівних прав та аналізують службове навантаження, аби запобігти будь-яким проявам дискримінації. Така структура гарантує, що голос кожного гвардійця та гвардійки буде почутий, а системні виклики будуть вирішені на рівні конкретного підрозділу.

Ця робота всередині підрозділів доповнюється загальною стратегією розвитку Нацгвардії, яка передбачає спільну роботу з іншими інституціями та впровадження передових стандартів НАТО. Зокрема, у межах співпраці з Міністерством оборони України на базі Національного університету оборони України особовий склад НГУ проходить спеціалізовані курси професійної військової освіти та підвищення кваліфікації. Програми охоплюють різні напрями: від основ гендерної політики у секторі безпеки до розвитку лідерських якостей військовослужбовців-жінок та протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом.

Кожна військовослужбовиця зобов’язана вміти поводитися зі зброєю. Це вміння відточується на заняттях з бойової підготовки

Досвід, що змінює світ

Сьогодні українські жінки в однострої — це не лише про стійкість на передовій. Це ще й про шлях — від навчання за стандартами НАТО до передачі власного бойового досвіду, що робить гвардійок авторитетними фахівцями на міжнародному рівні. Вони дедалі частіше змінюють бойові позиції на міжнародні трибуни, щоб пояснити іноземним партнерам, що український досвід має стати основою для розбудови системи безпеки в усьому світі.

Одним із перших глобальних заходів, у якому взяли участь представниці НГУ, став IX Міжнародний Загребський форум безпеки. Він мав гасло: «Зміцнення демократії, захист свободи та суспільства» і зібрав експертів із 25 країн. Україну представляла старший солдат Марія Чех із 12 бригади спеціального призначення «Азов» імені Дмитра Вишневецького НГУ. Разом із професоркою Київського національного університету імені Тараса Шевченка Дар’єю Вілковою вона виступила на модулі про роль жінок у секторі безпеки та оборони. Бойовий досвід Марії Чех доповнив експертну дискусію практичним баченням сучасних викликів, з якими стикаються жінки-військовослужбовці під час війни, а наукові напрацювання наших військових були включені до профільного журналу «Національна безпека і майбутнє».

У травні 2025 року молодший лейтенант Олена Апчел (Жива) з Окремої артилерійської бригади НГУ взяла участь у конгресі Impact’25 у Познані — провідному економічному форумі Центральної Європи. Фонд ImpactCEE зібрав підприємців, науковців та урядовців для обговорення інновацій, економічного розвитку й суспільних викликів. Однією з важливих тем стала панельна дискусія «Жінки на війні», спікеркою якої виступила українська гвардійка. Вона розповіла міжнародній аудиторії про службу жінок у лавах Національної гвардії України, їхню участь у бойових діях та виклики, з якими вони стикаються під час війни. Особистий досвід Олени Апчел став можливістю представити іноземним партнерам реалії служби українських військовослужбовиць і їхній внесок у захист держави.

Дипломатичний вектор зміцнився у жовтні 2025 року. За сприяння Консультативної місії Європейського Союзу підполковник Олена Старікова репрезентувала досвід Нацгвардії у сфері гендерної інтеграції під час Ризької конференції. Її програма включала захід «Модернізація безпеки: вплив жінок-фахівчинь у секторі цивільної безпеки України в умовах війни», де досвід НГУ став прикладом системних змін у війську.

Особливе емоційне враження справив показ документальної стрічки «Куба та Аляска», створеної за підтримки медіаресурсів ARTE, RTBF та Суспільного, в Європейському парламенті 11 листопада 2025 року. Фільм розповідає історію двох бойових медикинь, які добровільно вступили до лав НГУ, щоб рятувати життя в екстремальних умовах. Після перегляду перед аудиторією постала героїня фільму — офіцер окремого загону спеціального призначення безпілотних систем «Крила Омеги» ЦСП «Омега» НГУ лейтенант Олександра Лисицька на псевдо Аляска. Її участь, організована спільно з «Жіночим ветеранським рухом», перетворила подію на глибоку дискусію про роль жінки у сучасній війні. Для європейських політиків це стало можливістю почути правду від чинної військової. І це вкотре допомогло міжнародній спільноті краще зрозуміти Україну.

Олександра Лисицька на псевдо Аляска у залі засідань Європейського парламенту у Страсбурзі, де відбувся показ документальної стрічки «Куба та Аляска». Листопад 2025 року

Проте вплив українських захисниць не обмежується лише трибунами — він переходить у площину реальних змін у військових регламентах. У грудні 2025 року у Варшаві Спільний центр НАТО-Україна JATEC провів робочий семінар, присвячений бойовій медицині через призму порядку денного «Жінки, мир та безпека». Ключовою фігурою заходу стала лейтенант Юлія Паєвська (Тайра) — парамедик та командир евакуаційного підрозділу 13 бригади оперативного призначення «Хартія» НГУ. Її досвід евакуації понад тисячі поранених під вогнем у Маріуполі та Бахмуті, а також історія полону, стали основою для розробки нових медичних протоколів НАТО. Тайра допомогла Альянсу заповнити прогалину у розумінні потреб жінок-медиків на сучасному полі бою.

Такі події доводять, що українські захисниці не просто діляться історіями, вони власноруч створюють нові підходи у сфері безпеки, якими завтра користуватиметься весь світ.

За матеріалами видання «Гвардія»