Нацгвардійка із позивним Мавка долучилася до війська ще у 2013 році. Каже, що тоді прийшла без конкретних очікувань, а залишитися вирішила, бо їй сподобався колектив. Спершу вона несла службу в підрозділі з охорони важливого об’єкта. Робота була відповідальною, але звичною. Та початок повномасштабного вторгнення змінив усе. Мавка пам’ятає цей момент дуже добре.
Спочатку це був ніби звичайний ранок, аж поки мені не подзвонила дочка, яка тоді була в Києві і сказала, що їх бомблять. І в той же момент подзвонили зі служби і сказали про терміновий збір. Знаєте, не було якоїсь наляканості тоді. В організмі ніби вмикається та відповідальність перед державою, перед родиною і рідними, перед місцем, де ти живеш. Ти маєш виконувати завдання вже тут і зараз. Ми були готові до всього», – згадує жінка.
Згодом Мавка долучилася до підрозділу з радіоелектронної боротьби. Тепер вона операторка РЕБ.
До цього я теж була операторкою, але операційних систем, і я подумала, що це мені десь близько, і я буду з цим справлятися. Тому що я знаю, що оператор – це відповідальна робота, і там має бути зосередженість. Я вирішила, що це мені буде дуже цікаво», – говорить нацгвардійка.
Робота оператора РЕБ вимагає постійного розвитку: нових знань, обміну досвідом із колегами та готовності постійно вчитися. Адже технології змінюються, змінюються підходи, змінюється сам характер роботи.
Важливий момент, коли ти відчуваєш, що ти на своєму місці і бачиш результат своєї роботи. Тоді є той адреналін! Від моменту виявлення ворожої цілі, до моменту початку роботи по ній проходять хвилини, а далі усвідомлення, що ворожа ціль перебуває далеко від тебе, а ти її подавлюєш. Ось це і є той момент, коли я пишаюсь своєю роботою», – ділиться Мавка.
Колись Мавка прийшла до війська без конкретних очікувань. Сьогодні вона точно знає, що хоче продовжувати службу, розвивати свій підрозділ і розвиватися самій.
Група комунікації Західного ТУ НГУ
