Сергій у лавах Нацгвардії з 2019 року. Має досвід виконання службово-бойових завдань у районі проведення ООС. Батько гвардійця теж захищає країну у лавах територіальної оборони. Рідні пишаються своїми захисниками і, звісно ж, хвилюються за них. Але розуміють: батько й син, як справжні патріоти своєї країни, зараз там, де мають бути – боронять її від ворога.
Війна – важка робота без вихідних та повноцінного дозвілля, поняття «відпочинок» тут дуже умовне. І кожен використовує вільну хвилину так, щоб якнайкраще відновитися перед боєм.
Знімати напругу між виконанням бойових завдань Сергію допомагає давнє улюблене хобі – ремонтувати техніку та майструвати нові легкі засоби для пересування. Наприклад, мотоцикл. Вдома Сергій залишив два зібраних власноруч мотоцикли, фактично із брухту. На передовій зібрав ще один, також із непотрібного брухту – з рами «Іж-Планета» та двигуна «Іж-Юпітер». Частини збирав із побитої і спаленої росіянами цивільної техніки, якої багато лишилося покинутої обабіч доріг в районах безпосереднього зіткнення. Говорить, що основу зібрав за три дні, а решту часу удосконалював. На баку зробив підбадьорюючий напис для ворога: «ласкаво просимо до пекла». Тепер мотоцикл бійці активно використовують у підрозділі на нулі, коли потрібен легкий, швидкий і непомітний транспорт.
Побратими Сергія поважають його не тільки за відмінні професійні навички, а ще за талант справжнього майстра, який любить свою справу.
Своїм прикладом гвардієць доводить: як би важко не було, треба постійно працювати, робити те, що вмієш, якнайкраще.
Наше братерство на полі бою, наша взаємопідтримка – все працює на перемогу над ворогом. Вірю в це беззаперечно і роблю для цього все, що від мене залежить», – стверджує боєць.
Група інформації та комунікації Центрального ТУ
