Бармен – шосткинський гвардієць, який втратив ногу під час оборони Київщини на початку повномасштабного вторгнення. Сьогодні він продовжує боротися за незалежність України, та підтримує побратимів, які нині на передовій. У нашому інтерв’ю Бармен ділиться тим, як пережив найважчий момент свого життя, та що допомогло йому вистояти й рухатися далі.
Мій позивний Бармен. Друзі дали мені це прізвисько, тому що я завжди вмів гарно робити коктейлі. До Національної гвардії України доєднався ще у 2008 році, наразі займаю стрілецьку посаду у 2 Шосткинському полку. У 2015 році під час АТО був у Бердянську, моєю основною задачею було спостерігати за діями ворожого судна. – розповідає про себе Бармен. – Перший день повномасштабного вторгнення зустрів вдома, через 15 хвилин по тривозі я вже був у підрозділі, споряджений всім необхідним та готовий виконувати завдання».
8 березня 2022 року поблизу населеного пункту Залісся Київської області, Бармен перебуваючи у засідці зустрічав колону ворожої техніки, яка рухалася в напрямку Києва.
Нашим завданням було зупинити колону ворожої техніки, яка намагалася прорватися до траси Київ – Чернігів з метою окупації нашої столиці. І ми його успішно виконали. Під час обстрілу один із танків розвернув гармату в бік моєї засідки й вистрілив буквально за два метри від мене. У ту мить я навіть не почув самого вибуху й не одразу зрозумів, що отримав поранення. Коли впав на спину, то побачив, що моя нога лежить неприродньо, в інший бік. Я зрозумів, що маю всього 5–7 хвилин, аби надати собі невідкладну допомогу. На жаль, турнікета при мені не виявилося — він загубився під час бою. Я взяв телефон і подзвонив дружині попрощатися, бо тоді вже не вірив, що зможу врятуватися. Але сталося диво — мене знайшов побратим. Я встиг накласти його турнікет на свою ногу. Після цього ще близько 40 хвилин чекав, поки стихне вогонь, щоб можна було евакуюватися. Зрештою, евакуація пройшла успішно, і мене доставили до шпиталю», — ділиться Бармен.
Далі на нього чекала важка операція, ампутація ноги та довга реабілітація, яку він проходив у Німеччині. Повернувшись в Україну, він вирішив, що буде і надалі продовжувати виконувати свій обов’язок перед Батьківщиною. Зараз окрім служби, гвардієць знаходить час для занять спортом та продовжує реабілітацію вже в Україні.
Після успішного лікування та реабілітації я повернувся у рідне місто й продовжив службу. Процес реабілітації й досі триває, я активно займаюся спортом, відвідую тренажерну залу, захоплююся настільним тенісом та армреслінгом. То ж хочу побажати всім захисникам і захисницям України, які пройшли через важкі випробування, не втрачати віру в себе, знаходити сили займатися улюбленою справою та жити далі», — говорить Бармен.
Попри важке поранення та довгий шлях лікування Бармен залишився в строю, продовжив підтримувати побратимів.
Відділення комунікації Східного Харківського ТУ НГУ
