Випадкових зустрічей у гвардійців Харківщини із волонтерами не буває. Якось зустрівшись, вони обов’язково налагоджують плідну співпрацю. Так народилася ця історія.
Кілька тижнів тому харків’янин Ігор Костюков через однокласників дізнався про те, що харківським гвардійцям потрібні Державні Прапори України. У самому Харкові їх у продажу не виявилося. Через друзів свого сина Ігор швидко вирішив проблему – закупили тканину та почали шити прапори. Перша партія з 50 прапорів була передана 5 Слобожанській бригаді та Третій оперативній бригаді Східного теруправління НГУ через тиждень.
Привезли їх Андрій та Ігор Костини – батько та син, які до війни не мали до армії жодного стосунку. Але з початком агресії росії миттєво змінили рід діяльності та стали волонтерами.
Попередній
Наступна
“Знаєте, у нас ще в машині є кілька розвантажувальних желетів і плитоносок, каримати, футболки, білизна, дощовики камуфльовані… – старший Костін став діставати зразки з машини.– Тату, ти не показуй, а діставай усе! – говорить Ігор – молодший Костін.
Вже за день багато корисних та потрібних речей вирушили на кордон Харківської області – мобілізованим бійцям 5 Слобожанської бригади. Туди ж додали 400 кг вантажу, зібраних для харківських гвардійців студентами та волонтерами Житомира.
А ще через тиждень сім’я Костіних привезла гвардійцям повністю наповнений допомогою мікроавтобус: нова партія Державних Прапорів України, понад 400 комплектів чоловічої білизни, літні трикотажні балаклави, беруші та окуляри для артилеристів Нацгвардії, турнікети, бандажі, індивідуальні аптечки із тактичними ножицями, ізотермічні ковдри, автомобільні аптечки, маса засобів особистої гігієни, ручні та нашоломні ліхтарики, сухпайки НАТО, консервовані супи, сухі суміші для приготування каш та компотів та багато іншого.
5 чоловіків більш ніж півгодини розвантажували коробки. Безумовно, дві навіть дуже охочі допомогти гвардійцям людини не змогли б знайти і закупити такий обсяг дорогих і рідкісних за сьогоднішнім часом речей. На допомогу бійцям Східного ОТО НГУ прийшов Валерій Багінський та Благодійний фонд “Світанок України”.
Вже наступного дня вся допомога була розподілена між 5 Слобожанською бригадою, Третьою оперативною бригадою та Національною академією Національної гвардії України. І знову практично вся допомога була миттєво відправлена «у поля». Зокрема, її доставили і до підрозділу, яким сьогодні командує підполковник, який був військовим комісаром одного з районів Харкова Олександр Кісіль, про якого ми готували окремий матеріал.
«Сьогодні, мабуть, добре спатиму. Бо стільки приємних емоцій отримано за останні дні, що вже все погано поступово вичавлюється, відступає, замінюється добрим, – написав на своїй сторінці у соцмережі після публікації фото про передачу допомоги гвардійцям керівник Благодійного фонду “Світанок України” Валерій Багинський, – Звільняються наші населені пункти, рідні місця стають вільними від окупантів, ми тиснемо ворога далі, до Державного кордону, і є певне задоволення, що і ми додали до цього свій внесок. Разом до Перемоги!»
Є в цій історії ще один – особливий момент. Серед величезної кількості коробок виділялися шість маленьких ящиків з написами “Учнівський пиріжок” та акуратно вкладеними у файли дитячими малюнками.
“Це харківським гвардійцям від школярів! Спробуйте вони ще теплі!” – зазначив Ігор Костін, – Треба швидше передати хлопцям, щоб свіжими та ароматними!”
Передали того ж дня!
“Хлопці, ви тільки не соромтеся і кажіть, що потрібно – все шукатимемо і обов’язково для вас знайдемо!” – впевнено відзначили на прощання батько та син Костини.
Гвардійці Харківщини дякують своїм надійним друзям та помічникам за увагу та підтримку! Ми точно знаємо, що волонтери та прості люди – наш міцний та надійний тил!
