Зенітні розрахунки НГУ безупинно працюють на передових позиціях розташованих на Півночі Харківщини. Їхні переваги: мобільність, висока щільність вогневого ураження та потужний ефект деморалізації противника.
Гвардійці-зенітники мобільні та непередбачувані. Ніби махновські тачанки, вони з’являються там, де їх ніхто не чекає, густо та точно нашпиговують ворожі позиції та схованки 23-мм набоями, і так само зникають у невідомому напрямку.
Особливо гарних результатів вони досягають, якщо умови дозволяють піддати російських окупантів перехресному вогню.
“Працюємо, коли нам дають координати цілей. Тоді ми виїжджаємо та швидко відпрацьовуємо по ворожих позиціях. Зараз це переважно наземні цілі”, — пояснює гвардієць з позивним Ротвейлер. Він — строковик, і мав би у травні вже піти у запас, якби не повномасштабне вторгнення. Минулого року він став кращим навідником серед розрахунків ЗУ-23-2 у Національній гвардії України. Сьогодні він — справжня опора і надія своїх побратимів по зброї. У лютому він з ними захищав підступи до Харкова та зупиняв ворожі колони.
Активність нацгвардійських зеніток на “нулі” є неприємним шоком для окупантів. Тепер вони намагаються вполювати наших військовослужбовців: застосовують аеророзвідку, засоби радіоелектронної боротьби, пробують вирахувати ймовірні місця роботи розрахунків та накривати їх мінометами.
“Я готувався до цього майже два роки. Сьогоднішньою роботою задоволений на дев’яносто відсотків. Але не завжди проходить все гладко. Іноді вони нас чекають: тільки приїхали, готуємось, аж тут вже починаються прильоти. Але на цей раз пройшло все дуже гарно”, — ділиться Руслан. Він також ще у лютому та березні набув величезного досвіду застосування зенітних установок проти техніки та особового складу противника на позиціях поблизу окружної дороги.
“Працюємо і вдень, і вночі. Вдень є кращі можливості верифікації результативності нашої роботи, але і ворог нас тоді бачить, і тоді відразу прилітає у відповідь. Головна перевага роботи вночі — більша безпека наших розрахунків. Ми встигаємо виконати вогневе ураження і своєчасно та безпечно змінити позицію чи здійснити відхід. Потрібно розуміти, що ми працюємо по наземних цілях на коротких дистанціях, які доступні майже для всього стрілецького озброєння. Тому потрібно працювати швидко, злагоджено, і тримати себе до останнього моменту, поки не виїдеш із зони ураження”, — розповідає Олег. Він свого часу належав до першого призову війська незалежної України. 24-го лютого дізнався, що його донька пішла до Територіальної оборони, а він, наступного ж дня, — до Національної гвардії України.
Війна сенсорів та високих швидкостей диктує свої умови. Кожна вогнева акція зенітників ретельно готується, продумуються шляхи відходу, адже досягати успіху можна лише увівши в оману артилерійські розрахунки та аеророзвідку окупантів. Це досягається завдяки високому рівню професіоналізму бійців та їхній вірі в те, що ворог неодмінно буде розбитий.
