У 2021 році Самурая призвали на строкову військову службу, а згодом він підписав контракт, де проходив службу на посаді стрільця.
Оскільки це була бойова бригада, ми тренувалися за відповідною програмою. Усе було добре, але за кілька місяців до повномасштабного вторгнення в нас почалися особливі тренування, яких раніше не було. Тоді ми ще не підозрювали, що нас уже готують до великої війни», – згадує гвардієць з позивним Самурай.
24 лютого 2022 року повномасштабне російське вторгнення Самурай зустрів у Гостомелі. Спочатку військовослужбовці сприйняли сигнал тривоги, як чергові навчання, але вже за лічені хвилини стало зрозуміло, що це справжня війна.
О четвертій ранку командир дав команду: “Підйом! До зброї! Повна бойова готовність!”. Спочатку ніхто не розумів, що відбувається. Усе було схоже на тренування, а згодом ми зрозуміли – це вже не навчання», – розповідає військовослужбовець.
Під час оборони пункту постійної дислокації бригади військовослужбовці зайняли укриття та відбивали атаки російських військ впродовж кількох годин.
Найбільше запам’ятався гул 33 “Алігаторів” під супроводом “Сушок”. Ми били по гелікоптерах із усього стрілецького озброєння, яке мали. Декілька пташок тоді впали. Потім на територію частини почав висаджуватися спецназ рф, і після кількох годин оборони ми були змушені відходити», – говорить Самурай.
Через кілька місяців підрозділ повернувся до зруйнованої бригади та розпочав її відновлення. Саме тоді військовий побачив знищений літак Ан-225 «Мрія».
Спочатку було захоплення її масштабами навіть у зруйнованому стані. Але потім прийшло усвідомлення і сум через те, що ворог знищив найбільший український літак. Ми повністю довіряли нашому командиру, який залишився разом із нами. Саме ця довіра допомагала триматися», – каже гвардієць.
Після виходу з Гостомеля підрозділ пішки рухався у напрямку Києва. Дорогою військовослужбовці затримали двох громадян рф, які знімали на мобільний телефон пересування українських військових. Після перевірки документів їх передали іншим підрозділам.
Згодом Самурай виконував бойові завдання на Рижівському напрямку, де його підрозділ здійснював спостереження за противником і не допускав прориву через лінію оборони.
Там було дуже гаряче. Постійні мінометні обстріли, дрони – від маленьких до великих, евакуація двохсотих і трьохсотих. Із Гостомеля найбільше запам’ятався перший день вторгнення. Коли ми відходили, одна бабуся вийшла з двору й запитала: “Ой, внучата, що сталося?”. Ми відповіли: “Війна, бабусю, війна…”. А в Рижівці пам’ятаю, як ми ділили одну шоколадку на шістьох», – ділиться спогадами військовослужбовець.
За словами Самурая, у найважчі моменти його підтримували молитва та віра в Бога.
Допомагали молитви й віра в Господа Бога. Він давав нам сили. По-іншому пояснити, як ми все це пройшли, я не можу», – говорить гвардієць.
Самурай переконаний, що перемога України буде справедливою, сильною та незворотною – тоді, коли українська земля стане вільною, а люди житимуть у мирі.
Як писав Тарас Шевченко: “Борітеся – поборете, вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!”. А всім українцям я хочу сказати – єдність, віра і любов до України – це те, що допоможе нам вистояти й перемогти», – підсумовує гвардієць Самурай.
Група комунікації Східного Харківського ТУ НГУ
