Збройна агресія росії проти України у 2014 році та повномасштабне вторгнення у 2022-му спричинили виникнення в нашому суспільстві значного прошарку населення, якого не було раніше – ветеранів російсько-української війни. Влітку 2022 року Міністерство соціальної політики повідомило, що в Україні налічується 770 тисяч осіб зі статусом учасника бойових дій. Тоді фахівці міністерства прогнозували, що за декілька років в Україні буде понад 5 мільйонів ветеранів та членів їхніх родин. Нині, за даними Міністерства у справах ветеранів, у країні налічується понад 1,2 мільйони осіб із таким статусом. Роки російсько-української війни поступово змінюють уявлення про ветеранів у суспільстві. Якщо до повномасштабного вторгнення слово «ветеран» у багатьох українців все ще асоціювалося зі старенькими з медалями на грудях, то вже сьогодні більшість громадян ветеранами вважають учасників російсько-української війни – людей переважно молодого або середнього віку. Багато з них і зараз воюють з окупантами, дехто в силу різних обставин повернувся до цивільного життя. Та жити без війни, як дивно це б здавалося цивільним, учорашнім військовим дається непросто. Перед ними постає низка проблем, які під час служби були неактуальні, зокрема, психологічні наслідки війни, втрата професійної ідентичності, складнощі із працевлаштуванням, відсутність стартового капіталу або втрата бізнесу, що функціонував до війни тощо. Як бачимо, проблеми, пов’язані із заробітком, самореалізацією, працевлаштуванням – серед найбільш поширених. Втім, є чимало можливостей знайти себе на цивільному поприщі. Приміром, розпочати власний бізнес. Наведені нижче історії ветеранів-гвардійців – яскравий тому приклад.
Обов’язок держави – створення умов для проактивної реінтеграції
Держава активно допомагає ветеранам: для них запроваджена низка пільг, зокрема, на лікування та забезпечення ліками, оплату комунальних послуг, працевлаштування тощо. Водночас працюючи над створенням комплексної системи повернення військових, які завершили службу, до цивільного життя Міністерство у справах ветеранів спільно з іншими відомствами розвиває напрямок підтримки ветеранського підприємництва. Адже власна справа – це інвестиція, від якої, зрештою, отримує дивіденди держава: оскільки зменшується навантаження на систему соціального забезпечення, до скарбниці надходить більше податків, і загалом підвищується продуктивність економіки. Ветеранам же власна справа дає змогу створити стабільний дохід для себе і родини, мати самореалізацію та відновити відчуття контролю, стимулювати місцевий ринок праці, наймаючи цивільних і колишніх бойових побратимів, підтримувати різноманітні ініціативи місцевих громад – мистецькі, культурні, соціальні, економічні проєкти тощо.
Представники Українського ветеранського фонду і підприємці, що здобули гранти УВФ, на форумі «Ветерани. Бізнес. Економіка», листопад 2025 року
Ветеран – це не жебрак, а найсильніша людина нашої країни. Наш обов’язок – створити умови для проактивної реінтеграції. Чому б нам не дати можливість заробити чесною працею на автівку, замість чекати маршрутку з вільним місцем для пільговика? – розмірковувала у серпні 2022-го у власній колонці для інтернет-видання «Українська правда» на той час заступниця міністра оборони України з питань соціального розвитку, а нині – Міністр у справах ветеранів Наталія Калмикова.
У 2021 році для допомоги захисникам у структурі Міністерства у справах ветеранів був створений Український ветеранський фонд, що став своєрідною платформою розвитку соціальних можливостей для звільнених з війська учасників бойових дій. За кошти державного бюджету, співфінансування українських і міжнародних партнерів УВФ, зокрема, сприяє бізнесу і стартапам ветеранів, їхніх родин, сімей загиблих захисників і захисниць, підтримує проєкти громадських організацій, що працюють із ветеранами. Заступниця виконавчого директора УВФ Ірина Савченко зазначає, що робота установи – це комплексна відповідь на потреби воїнів, які повертаються до цивільного життя.
Розуміння цих потреб нам дають опитування та дослідження, які ми систематично здійснюємо – як власними силами, так і за підтримки партнерів. Зокрема, за даними минулорічного дослідження, майже 70 % опитаних ветеранів і ветеранок хотіли б займатися власною справою, – каже пані Ірина.
Олександр Олефір виборов грант «Варто», щоб вкласти кошти у розвиток сімейної пасіки KirYan на Полтавщині. У 2017 році він став на захист України у лавах Нацгвардії, а з початком повномасштабного вторгнення вдруге пішов до війська, приєднавшись до однієї з бригад ТРО
Задля сприяння ветеранському підприємництву УВФ розробляє і втілює, зокрема, грантові програми «ВАРТО». Починаючи з 2022 року за цими програмами було профінансовано близько 550 бізнес-проєктів, на загальну суму майже 700 млн гривень.
Крім того, наразі діє також програма мікрофінансування, яка передбачає компенсацію витрат до 20 тисяч гривень за придбання товарів і обладнання для ведення бізнесу ветеранами і членами їхніх родин. За цією програмою вже отримали компенсацію майже 1000 ветеранів та членів їхніх родин на загальну суму близько 20 млн гривень. Зауважу, що, окрім програм нашого фонду, існують також інші державні програми для підтримки ветеранського підприємництва, наприклад, грантова програма Мінекономіки «Власна Справа», – зазначає заступниця виконавчого директора УВФ.
Під час АТО Павло Скшетуський був бійцем батальйону оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького НГУ. Нині ветеран мешкає на Волині, де має власну справу – «Майстерню пана Скшетуського»
Із розвитком та масштабуванням ветеранського бізнесу постала потреба законодавчого врегулювання відносин між підприємцями-ветеранами і державою. Наприкінці липня 2025 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про ветеранське підприємництво». Документ, що набере чинності 26 лютого 2026 року визначає саме поняття «ветеранське підприємництво» і закріплює правовий статус його суб’єктів Передбачено, що такий статус набувається на п’ять років. Адвокат і експерт з юридичних питань Українського ветеранського фонду Вероніка Кожемякіна серед інших інновацій, визначених Законом, називає впровадження спеціального режиму економічної підтримки ветеранського підприємництва, який передбачає надання підприємцям преференцій, зокрема щодо участі в державних та муніципальних програмах підтримки, отримання субсидій, грантів, доступу до пільгових умов кредитування або участі у спеціалізованих тендерних процедурах. Причому, органи місцевого самоврядування мають право запроваджувати такий режим у своїх територіальних громадах. Також держава допомагатиме ветеранським бізнесам із підготовкою, перепідготовкою і підвищенням кваліфікації управлінців та кадрів для ведення підприємницької діяльності.
Крім того, буде створений Єдиний державний вебпортал у сфері розвитку та функціонування ветеранського бізнесу, надаватиметься інформаційна, просвітницька і консультаційна підтримка ветеранам-підприємцям з боку держави. Також для них передбачені пільги зі сплати окремих зборів, однак говорити про розмір пільгових ставок наразі зарано, він ще має бути затверджений Кабінетом Міністрів, – підкреслює Вероніка Кожемякіна.
Бізнес і громадськість підставляють плече
Важливість підтримки ветеранських бізнес-ініціатив розуміють також і в недержавному секторі. Неурядові організації та приватні компанії теж активно долучаються до неї. Зокрема, програми та ініціативи для ветеранів і ветеранок Українського ветеранського фонду підтримували підприємства різних галузей, освітні та громадські організації.
Нашим партнером у конкурсах «Варто: Єднання» і «Варто: Єднання 2.0» була громадська організація «Ініціативний центр сприяння активності та розвитку громадського почину (ІСАР) «Єднання», конкурс «Варто діяти» підтримали агрокомпанія Kernel та венчурна компанія SKELAR, яка розбудовує міжнародні tech-бізнеси. Компанія Kernel, крім того, разом із Благодійним фондом «МХП – Громаді» стала партнером конкурсу «Варто РОБИти СВОЄ 2.0». Мапа ветеранських бізнесів є ще одним прикладом плідної співпраці приватних вітчизняних компаній з Українським ветеранським фондом. До її створення долучилися ІТ-компанії LUN (розробляє платформу для купівлі-продажу й оренди нерухомості в Україні й за кордоном) та Uklon (розробник однойменного онлайн-сервісу таксі). На мапі кожен охочий може побачити ветеранські бізнеси, розташовані поруч, відвідати чи замовити їхні послуги, підтримуючи підприємців. Мапа постійно оновлюється, додаються нові бізнеси, – розповідає Ірина Савченко.
Ветеран Андрій Дробіт із Тернополя отримав грант на розвиток квіткового бізнесу, якому він дав назву «Сад мрії». Підприємець вирощує рослини та працює над ландшафтними проєктами
Водночас, підкреслює заступниця виконавчого директора УВФ, партнери фонду долучаються до навчальних та менторських програм, які допомагають ветеранам втілювати їхні бізнес-ідеї, розвивати та масштабувати власну справу:
Наприклад, ветерани-переможці наших конкурсних програм мали змогу отримати безоплатні консультації від експертів Київської школи економіки, а компанія SKELAR надавала менторську підтримку підприємницьким ініціативам зі сфери ІТ, – зазначає пані Ірина.
Власник пекарні «Тісто» у Хмельницькому, ветеран-десантник Богдан Паламарчук на своєму підприємстві з Каріною Дорошенко, виконавчою директоркою Українського ветеранського фонду
Загалом вона констатує високу зацікавленість громадських організацій, благодійних фондів та приватного бізнесу в підтримці ветеранського підприємництва. За її словами, і бізнес, і громадськість в українському суспільстві розуміють: допомогти ветерану вести власну справу – це не лише підтримати вчорашнього захисника в його реалізації, а й зробити свій посильний внесок в економічний та соціальний поступ держави як сьогодні, так і в наступні роки.
