Нацгвардієць з позивним Крава розповів подробиці рятувальної операції, під час якої разом із бійцями свого взводу вирушив на допомогу побратимам, які опинилися в оточенні.
Наказ командира вийти на допомогу побратимам, що опинились в оточенні, почув в останній день перебування в Серебрянському лісі, згадує Крава.
«Ми змінились, це крайній наш день був. Ми вже видохнули — вийшли, тому що три місяці вкрай важкі були. З мого підрозділу, хто був там на позиції, всі хлопці отримали поранення. Не було тих, хто не отримав, якщо виходив на позицію. Тільки мене тоді не зачепило», — пригадує Крава.
Їхали під звуки ворожого артилерійського обстрілу, розповідає Крава, коли прибули на місце загинув побратим, ще трьох – поранило. Тоді вперше, говорить гвардієць, подумав про те, що назад може не повернутись. Почувши по рації, що побратими в оточенні тримаються з останніх сил і чекають підтримки, вирушили на допомогу.
«І в мене тоді вперше таке було — швидше за все, ми не повернемось звідти. Але ми йшли, треба було допомогти! І в голові лише одне — треба зупинити наступ. Тому що, якщо фронт провалиться, а деякі наші позиції тоді вже провалились. Ми дійшли, продовжили спротив і відбились дуже класно, багато їх тоді положили», — розповідає побратим.
На думку Крави, такі складні завдання можливо виконувати, коли бійці вмотивовані та поважають командира. До кожного з побратимів Крава шукає індивідуальний підхід і завжди перед важким бойовим виходом радиться з бійцями.
«Я можу вислухати весь взвод, з усіма поговорити. Як ти вважаєш — правильно чи ні? Багато хто брав участь в АТО, я до них підійду, розпитаю. Як командир сказав — так і має бути. Але перед цим рішенням, він має вислухати іншу думку, обдумати її. Може вона набагато краща. І так часто бувало», – ділиться секретами справжнього командира Крава.
Такий підхід Крава перейняв зі свого бізнесового минулого. Продажем спортивного одягу та приладдя, зайнявся після успішної футбольної кар’єри. У Крави — близько двох сотень спортивних нагород. Та перед повномасштабним російським вторгненням чоловік відчував — скоро вдягне однострій.
«І ось вже 24 числа, коли почали бомбити Харків, дзвінок був від мого друга, він був комбатом нашої частини. Він питає: «Крава ти що?» Я кажу: «Йду зараз в тероборону». А він мені: «Я зараз комбатом в Національній гвардії, набираємо добровольців, мобілізованих». Я сказав: «О, супер!»
Гвардієць Крава нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, нагрудними знаками та медалями «За відвагу» та «За оборону Харкова». Після перемоги хоче повернутись у бізнес і до своїх улюблених хобі — риболовлі та подорожей.
Відділення інформації та комунікації Східного Харківського ТУ НГУ
