Тисячі кілометрів не перешкода, аби стати на захист рідної Землі: історія гвардійця Івана - НГУ

Початок повномасштабного вторгнення російських військ в Україну застав Івана Івановича, ветерана внутрішніх справ України, далеко за кордоном нашої держави.

Після виходу на пенсію, наш герой опанував одну із найважчих та суворих професій – водій-далекобійник. Об’їздивши рідну країну вздовж і впоперек, він перекваліфікувався на закордонні рейси і відтоді знає майже всі дороги світу, як свої. 

24 лютого цього року, черговий день у відрядженні розпочався із телефонного дзвінка від дружини, яка повідомила жахливу новину про те, що росія бомбардує українські міста.

«Як тільки почув, що відбувається в рідній Україні, зрозумів: маю терміново їхати додому, захищати все, що так мені дорого. А найдорожче для мене – це сім’я, близькі люди, спокій на моїй українській землі заради світлого майбутнього, розвитку і прогресу рідної країни», – розповів Іван Іванович. 

Аби дістатися Батьківщини, довелося перетнути кордони восьми держав, а також добиратися морем на паромі. Наразі захисник боронить державу від ворожої навали у складі одного з підрозділів Національної гвардії на півдні України.

Все своє життя Іван Іванович присвятив охороні спокою мирних громадян, тому й звик тримати себе у гарній фізичній формі. На питання, як це йому вдається, він поділився своїм секретом:

«Вже майже 10 років я регулярно виконую вправи йоги, навіть зараз – за можливості намагаюся робити їх щодня. Це допомагає завжди вправно володіти тілом та духом».

І дійсно, не дивлячись на поважний вік, гвардієць має чудову форму та завжди усміхається. До того ж раніше, чоловік багато років постійно брав участь у всеукраїнських змаганнях серед представників МВС із рукопашного бою та стрільби та завойовував призові місця.

Історія нашого героя це ще один із прикладів, які доводять, що ми живемо із Україною в серці, у якому би куточку світу не перебули. Зовсім не важливо чоловік ти чи жінка, або якого ти віку – відчуваючи силу єдності, ми йдемо разом вперед, вперед до нашої перемоги!

Вікторія Кирпічнікова

Перейти до вмісту