Справжній герой, двадцятип’ятирічний Іван Гондурак на позивний Танкіст, залишається вірним своїй вітчизні до останнього кроку. Він стоїть до кінця під шквалом російської артилерії в складі 50 полку Нацгвардії.
“Спочатку було бойове злагодження, після чого нас перекинули на напрямок Кремінної. І одразу ж при в’їзді на позиції нас зустріли градами. Перше, що запам’яталося, це був резервний бліндаж, як бойове хрещення. Гради летіли над нами, ми залягли в бліндаж і дві години були під обстрілом. Але ми не відступили ні на метр, трималися до кінця”, – згадує Іван.
Пізніше автомобіль Івана потрапив під обстріл ворожої артилерії. Під обстрілом він відчув біль, але поранення не було видно. Він кричав про допомогу і його побратими, використовуючи турнікети, допомогли зупинити кровотечу та врятували Івана. Але поранення виявилося серйозним і через розірвану стопу довелося ампутувати кінцівку.
“У Харкові я лежав тиждень, але лікарі сказали, що п’ятки вже немає і навіть якби вона залишилась, я б не міг на ній ходити. Тому приїхав до Луцька, де ампутували ногу, бо вона почала відмирати”, – каже гвардієць.
Зараз Іван проходить лікування та вже випробовує свій перший протез. Він має намір навчитися ходити та знову повернутися на фронт, де він вважає себе відповідальним за безпеку своєї рідної країни.
Група інформації і комунікації Західного ТУ НГУ
