Коли кулемет не залучається, Марік виконує обов’язки старшого машини. Ця роль вимагає високої організації та відповідальності. «Старший машини – це вже більш складно. Потрібно знати своє основне завдання, скільки людей ти маєш вивести, скільки забрати», – пояснює він. Робота організовується дуже просто: отримують завдання та відпрацьовують його. Якщо ситуація вимагає більше зусиль, екіпаж готовий працювати більше.

Гвардієць пояснює роботу просто, але в реальності все набагато складніше. Головною проблемою для екіпажу є ворожі FPV-дрони, які постійно намагаються поцілити у їхній бронеавтомобіль.

«Ворожі FPV – це зараз наш головний біль. Вони намагаються нас наздогнати, тому що розуміють: вразивши машину, вони порушать нашу логістику. Але, як бачите, в них не виходить», – говорить гвардієць.

Успішність виконання завдань залежить не лише від техніки, але й від згуртованості команди. Марік впевнений, що їхня дружба не закінчиться після війни.

«Мій екіпаж – це люди, в яких я впевнений на 100%. Водій у нашій машині – Малиш, ми з ним після війни плануємо поїхати на перегони та займати призові місця. А Куба, якого ще називають дядя Міша – третій член екіпажу. Він прийшов із цивільного життя та почав виконувати свою роботу так, як ніхто цього не робив. Його головна задача – координувати бійців: коли заходити, коли виходити, а також допомогти розмістити поранених», – розповідає Марік.

Робота на бронеавтомобілі як із кулеметом, так і без нього, неможлива без взаємодії між членами екіпажу. Кожен із них виконує свою роль, і тільки разом вони можуть подолати всі труднощі, що виникають на полі бою.

У наступній частині цієї історії ми розповімо про гвардійців Малиша та Кубу — двох незламних воїнів, які стали важливою частиною команди Маріка та продовжують боротися за мир і свободу своєї країни. Не пропустіть!