Півсотні днів під землею. Харків’яни намагаються врятувати життя своїх дітей від постійних ракетних обстрілів та авіаударів, які здійснюють війська російської федерації. Складно передати, що коїться у душах українців, які тепер щодня у новинах бачать своїх вбитих сусідів та своє понівечене житло. Підживити їхню надію на повернення до нормального життя намагається гвардійській військовий оркестр.
Попередній
Наступна
Атмосфера тут далека від звичної. Заворожено дивиться на співачку маленька школярка. Ходити до школи та грати з однолітками на майданчику для неї — смертельна небезпека, а тут всі розваги – лише у віконці смартфону. Вона б рада потанцювати, але відвикла від таких рухів. Ось сидить, обперши сиву голову на милицю чоловік, і по неголеній щоці котиться сльоза. Просто посеред виступу зі сховища вибігає бригада швидкої допомоги, бо щойно, навіть крізь досить гучну музику, було чути “тривогу”, “прильоти”, а потім і виклик. Ось просто на підлозі – матрац, туристичний спальник, пара зимового взуття та пластикова пляшка з водою. На все це й дивитись – боляче, а люди, звичайні вперті українці, тут живуть, будують плани. Акустика в бомбосховищі – не найкраща, це варто визнати, все ж таки, такі об’єкти — не сцена філармонії. Проте й гвардійських музикантів такими умовами здивувати важко. Саксофон, мікрофон чи “покемон” вони тримають приблизно однаково вправно, причому і на землі, під нею. Артисти виступають з повноцінним годинним концертом, виконують власні авторські твори, а також українські хіти. Тут, в умовах буквального “андерграунду”, вони знаходять вдячних глядачів та слухачів, беруть їх за руки, ведуть у танок, діляться теплом обіймів.
“Дуже гарний концерт! І пісні сподобались, і саксофон!” – поділилася емоціями харків’янка і мама Ганна.
“Приємно здивувала щирість солістки, намагання всіх нас підтримати, сподіваюсь зустрітись знов! Слава Україні”, – додав харків’янин Дмитро
Військовий оркестр схвально оцінили й харківські військові. Цього дня зі своїх бойових позицій вони теж перемістились до одного з численних бомбосховищ Харкова, аби трохи психологічно розвантажитись, а можливо й побачити рідню. Бо більшість — місцеві.
“Це було на кращому рівні. Дякую за добрий настрій”, – прокоментував військовослужбовець Віталій.
“Дуже добре, молодці хлопці та дівчата! Концерт надихає! Знаєте, це важливо і “до”, і “після”! Хочемо зустрітись знов, спасибі велике!” – зауважив військовослужбовець Борис.
Побратимів підтримала й одна з військовослужбовиць:
“Все сподобалось! Хлопці та дівчата! Творчої наснаги їм!”
Про свою мотивацію та бажання виступати розповіли й гвардійці-музиканти. Майже два місяці війни вони провели зі зброєю у руках, обороняючи Харків, а ось тепер у них тримають музичні інструменти.
“Я – солдат, мій спів — моя зброя. Ми тут, аби підняти нашим харків’янам бойовий дух – і цивільним, і військовим. Це — найкраща аудиторія, тут розуміють про що ми співаємо і для чого! Для таких людей співати це – честь!” – поділилась співачка та гвардійка Неля Каблучка
“Сцена — моє життя! Я – музикант з дитинства. Але ми не забуваємо також, що ми є військовими. Та тепер ми знову взяли до рук інструменти, і згадали, що таке музика. Раді, що ми сьогодні отримали нагоду допомогти нашою творчістю нашим слухачам, показати їм — ми з ними!” – поділилась саксофоністка та гвардійка Ольга.
Концертна діяльність гвардійського військового оркестру у бомбосховищах Харкова триватиме й далі. Пояснення цьому очевидне: українці живуть у постійному стресі та гостро потребують підтримки та спілкування.
