На початку повномасштабного вторгнення Каспер перебував за кордоном, де разом з дружиною вони працювали сімейними лікарями. Через кілька днів після початку великої війни він повернувся на Батьківщину та добровільно став до лав Нацгвардії, адже розумів, що мусить захищати Україну. Через певний час він долучився до медичної роти бригади швидкого реагування «Рубіж», аби рятувати життя побратимів на передовій. Так терапевт став бойовим медиком.
«Перший час було важко, фактично, я ніколи не займався такими речами (наданням першої медичної допомоги, евакуацією поранених), але загальна база в мене є, тому я досить швидко втягнувся. Протягом місяця я проходив адаптацію, а потім зрозумів, коли і як діяти», – розповідає Каспер.
Основна його задача – забрати пораненого з точки евакуації, інколи в декількох сотнях метрів від передової, надати усю необхідну допомогу по дорозі в евакуаційній машині й передати на стабілізаційний пункт, де з бійцем вже будуть працювати лікарі-спеціалісти в стаціонарних умовах. Під час такої поїздки часто доводиться виконувати не тільки роль медика, але й психолога, щоб заспокоїти та змінити фокус уваги постраждалого від поранення.
«Під час евакуації, якщо є час і можливість, я запитую у бійця, хто він та звідки, питаю про родину. Важливо перевести розмову в приємні та цікаві спогади, говорити про те, що йому дорого. Усі люблять розповідати про свою сім’ю та близьких. Це їх відволікає від того, що коїться прямо зараз», – ділиться бойовий медик.
Особливе значення для гвардійців відіграє тактична медицина. Володіти цими навичками важливо не тільки тому, що це рятує життя у критичній ситуації, але й тому, що дозволяє медикам ефективніше працювати під час евакуацій.
«Вже безліч разів було, коли в перші хвилини після поранення побратими надавали бійцю фахову допомогу. Якщо людина втратить більш ніж половину об’єму крові, ми вже її не врятуємо. Вчасно накласти турнікети, підтримати дихання, знеболити – від цього залежить половина успіху. Особливо якщо немає можливості забрати пораненого через обстріли, для нас надзвичайно важливо, щоб хлопці вміли надавати домедичну допомогу», – каже гвардієць.
Протягом двох років служби в медичній роті Каспер вже виконав сотні евакуацій. За цей час йому довелося надавати допомогу бійцям як з важкими, так і легкими пораненнями. Попри значний бойовий досвід, його особливо дивує сила та мужність українських воїнів.
«Був випадок, коли гвардієць отримав важке поранення і ми його прямо у полі зняли з БТРа, щоб надати допомогу. Я почав зупиняти йому кровотечу, а він в цей час розповідає усім, як він виконав поставлену задачу під час бою. Він настільки був під впливом адреналіну, що йому не знадобились знеболювальні, хоча ураження було суттєве. Спочатку я подумав, що це такий стресовий стан, але виявилось, що це настільки стійка людина», – каже Каспер.
Військовослужбовці Національної гвардії України беруть участь у відсічі збройної агресії на всіх напрямках, де ведуться активні бойові дії, стійко утримують свої позиції та знищують сили і засоби противника.
Відділення інформації і комунікації Північного Київського ТУ
