Вчора він працював над створенням програмного забезпечення — сьогодні воює за Україну. Гвардієць-артилерист розповів, як і чому він захищає свій регіон.
Руслан сьогодні командує мінометним взводом. Він має бойовий досвід, брав участь в Антитерористичній операції на Донбасі. Повернувся до війська у перший день війни.
Більшість з нас не служили в армії. Ми пройшли навчання, і нам знадобився місяць, щоб створити ефективну команду. У мене у взводі є бізнесмени та айтішніки, я, наприклад, прийшов зі сфери IT. Щоправда, я вже служив у 2014-2015 році. Брав участь в АТО у складі 22 окремого мотопіхотного батальйону 92 бригади Збройних сил. Я служив на різних офіцерських посадах, закінчив кафедру, а потім ще курси корегувальника артилерійського вогню. Це все дало мені базу необхідних знань для того, аби я виконував бойові завдання на своїй теперішній посаді, – пояснює Руслан.
Сьогодні його люди працюють як єдине ціле — постійно скорочуючи час приведення міномета в бойове положення, його наведення, виходу у безпечне місце. Він впевнений, що сил на подібні речі шкодувати не варто – це життєво важливі навички. Він знаходить, яким чином донести своїм підлеглим ці аргументи та мотивувати їх, адже має багатий досвід роботи з персоналом.
У цивільному житті я — сеньйор IT [висококваліфікований розробник програмного забезпечення], QA [Quality Assurance engineer – “тестувальник” програм] та Team lead. Проте останнім часом намагався створити власну IT–компанію. Словом, там був ніби “взводним”, і тут так само. Щойно розпочалася повномасштабна війна, я завершив домашні справи, відвідав кохану дівчину і пішки подався до військкомату. І так опинився у Нацгвардії”, — розповідає гвардієць.
Руслан — харків’янин, проте він планує не лише захистити рідний регіон, але й повернути український прапор до окупованого Севастополя, міста з яким у нього пов’язано дуже багато спогадів. Для нього війна почалася з лютого 2014 року, коли було захоплено ключові адмінбудівлі у Криму.
Я й раніше бачив, що люди, якось пов’язані з російським флотом були негативно налаштовані проти України. Тому завжди казав, що якщо туди влізе якась мерзота, то я піду воювати. І я пішов. Я хочу підняти голову у центрі Севастополя, і побачити український прапор. Так само і в Донецьку та Луганську, за які я воював. Ми — одне ціле. І ми повернемо кожен квадратний міліметр нашої країни”, – ділиться Руслан.
Гвардієць додає, що настільки ж рішуче налаштовані його побратими. Їх бойовий дух високий, вони готові битись та гризти ворога стільки, скільки буде потрібно для Перемоги України.
Відділення інформації та комунікації Східного територіального управління Національної гвардії України
