Місяць низка населених пунктів Сумщини перебували під окупацією російських військ. Десь вони розташовували свої склади та техніку, десь перетворювали цілі села на руїни.
Село Білки – саме з когорти тих, які слугували для окупантів своєрідної базою. Однак доля їх тут була аналогічною решті території області – наприкінці березня 22-го року всі вони безславно втекли під залпи артилерії українського війська.
«За селом, між лісом та полем, вони створили такий собі склад. Було дуже багато різної техніки, десятки одиниць, багато боєприпасів, – розповідає місцева мешканка Валентина Іванівна. – Наше село вони не обстрілювали, однак гатили по навколишніх селах – в напрямку Тростянця, Лебедина та Боромлі. А через кілька тижнів наші воїни їх добрячи «попалили» з артилерії, бо місцеві передали точні координати їх розташування. А ще через деякий час вони покинули наше село, точніше ті, кому вдалося вціліти».
За час свого базування російські війська залишили після себе велику кількість боєприпасів та вибухонебезпечних предметів навколо села. Тож нині це – зона відповідальної групи розмінування саперів Національної гвардії України.
«Зараз ми розміновуємо одне з полів, очевидно біля нього наша артилерія знищила колону ворожої техніки. Шматки їхнього залізяччя й досі висять на спалених та обгорілих деревах. Периметр розльоту боєприпасів тут виявився дуже масштабним. Тому ми вже тут понад місяць виявляємо їх та знешкоджуємо», – розповідає начальник групи розмінування нацгвардієць Віталій.
За це час, каже гвардієць, його підрозділ виявив та знешкодив понад 70 різноманітних вибухонебезпечних предметів. За їх різноманітністю та потужністю, говорить Віталій, стало очевидним – тут дислокувалися серйозні боєздатні підрозділи.
«Артилерійські снаряди включно зі 152 калібром, підривники різного типу – з РСЗВ «Град», з вогнеметів, протитанкові та протипіхотні міни, інженерні боєприпаси. Також знаходили залишки вибухової речовини, яка не здетонувала зі снарядів та дуже багато осколків різного розміру», – говорить нацгвардієць.
Загалом, кажуть гвардійські сапери, роботи для них на Сумщині зокрема та по всій Україні загалом на добрі десятки років. Однак, переконують, ця справа така ж важлива та оперативно необхідна як і перемога над ворогом та деокупація всіх українських територій. Над цими двома стратегічними завданнями підрозділи Національної гвардії і продовжуватимуть працювати у тісній взаємодії з усіма складовими сектору оборони.
Відділення інформації та комунікації Східного ТУ НГУ
