Молодий чоловік на службі в Нацгвардії шість років та вже неодноразово був на ротації в районі проведення операції Об’єднаних сил поблизу Маріуполя, Волновахи та Вугледару.
“24 лютого був вдома. О 6-й ранку подзвонила рідна сестра, в неї був дуже схвильований голос, і сказала, що війна почалася. Я не повірив, поки мені не подзвонив товариш та не повідомив, що вже отримує боєприпаси. Схопив “тривожку”, сказав дружині, що все буде добре, адже настав той час, коли ми знищимо російську армію раз і назавжди, і вона більше не зможе напасти та не причинятиме біль”, – згадує гвардієць Богдан на псевдо Jacobs.
Військовий зібрав речі та прибув у частину. У цей час всі були зайняті підготовкою – отримували боєприпаси та екіпірувалися. Першим завданням було зайняти оборону Кривого Рогу, тому підрозділ, у якому чоловік проходить службу, виїхав та закріпився у визначеному місці. Гвардієць згадує – незважаючи на холод, робили все дуже швидко, аби не дати ворогу можливості підійти до міста. На цій позиції підрозділ пробув декілька тижнів, а потім роботи стало більше – артилерійська батарея почала виконувати бойові завдання і в інших населених пунктах Криворізького та Зеленодольського районів.
“В середині квітня ми виїхали в селище Біла Криниця Херсонської області. В перший день по нам почала працювати ворожа артилерія, один зі снарядів прилетів у будівлю школи, склавши другий поверх навчального закладу як картковий будиночок. Обстріли були щоденні та дуже інтенсивні. За два тижні ми передислокувалися ближче до села Запоріжжя, на Херсонщині. Російські військові зайняли там посадку та намагалися тримати оборону окупованих Великої Олександрівки та Давидового Броду. Там ми виконували завдання півтора місяця”, – розповідає Богдан.
Після навчання та бойового злагодження мінометна батарея виїхала виконувати бойові завдання в один із районів Донецької області.
“Ми ще не встигли приїхати на позиції, як по нам вже почав працювати ворог, гатили, здається, з усього що тільки мали. Але це не завадило нам успішно виконати завдання – прикрити нашу піхоту. Нашим мінометним взводом було знищено позиції росіян, які окопалися в посадці, ворожий розрахунок АГС та живу силу противника”, – говорить Jacobs. Постійні обстріли лише мотивували підрозділ виконувати завдання – били ворога швидко і точно в ціль, не уступаючи в майстерності підрозділам спеціального призначення.
“Обстріли були дуже масовані: фосфор, “Гради”, важка артилерія, авіація. Постійно літали ворожі дрони. Попри все ми робили все чітко та виважено. Я вдячний своїм командирам за злагоджену роботу, яка дозволила ефективно виконувати завдання та зберегти життя особового складу”, – підкреслює Богдан.
