Хлопець у війську з перших днів війни. Спершу вивчився на снайпера, та згодом отримав пропозицію доєднатися до новоствореного взводу розвідки. Погодився, бо, каже, до душі йому ця справа.

«Звісно, це дуже небезпечна робота. Але мені вдається бути розважливим та водночас в міру з позитивом ставитися до всього», – переконує військовий.

Ходять там, де раніше ніхто не ходив – так про завдання розвідки каже Капелан. Часто їм доводиться долати мінні поля, як ворожі, так і наші. Добре, коли поруч є сапер, однак буває й самому доводиться йти небезпечними ділянками, прислухатися до кожного скрипіння, точно фіксувати все, що бачиш і при цьому старатися не натрапити на «неприємності».

Хлопець жартує, кожен вихід – майже лотерея, бо у противника в рази більше людського ресурсу:

«Ми вибили їх з двох будівель, зайняли їх, облаштували там позиції, вони намагалися нас штурмувати, ми розібрали одну групу противника, а за нею інша, потім ще одна. На ранок вони почали штурмувати наших сусідів і малими групами підкрадалися до нас. Нам дуже важко, однак свого не віддаємо»