Професор, доктор юридичних наук Володимир Чумак до початку повномасштабної війни працював викладачем на базі ХНУВС та у ХНУ імені В.Н. Каразіна. Науковець викладав для студентів та курсантів дисципліни пов’язані з адміністративним правом. А також паралельно займався науковою справою (у 2021 році отримав вчене звання професора). Війна застала Володимира на роботі в університеті. А з початку червня Володимир Чумак призваний з мобілізацією в одну з частин Нацгвардії на Харківщині.
На базі навчального закладу швидко розгорнувся оперативний штаб оборони університету. Я увійшов до його складу і, починаючи з 24 лютого і до мобілізації, окрім педагогічної і наукової діяльності займався ще й волонтерством. Я вирішив не евакуйовуватися разом з університетом і дистанційно викладав пари. Разом з колегами допомагали ветеранам, розвозили гуманітарну допомогу літнім людям, здавали кров для поранених бійців. Просто сидіти склавши руки і боятися було неможливо», – розповідає Володимир Чумак.
У минулому чоловік працював слідчим у правоохоронних органах, тому йому стала дуже близькою тема національно-патріотичного виховання молоді. Він очолював волонтерські проекти і намагався бути прикладом наслідування для студентів.
Студентам подобаються молоді викладачі, з якими можна поспілкуватися на якісь спільні теми. Відповідно, коли студент спілкується з викладачем більш розкуто, то йому стає цікавіше і спілкування поза навчанням», – впевнений Володимир.
У цьому чоловік вбачає й місію викладання: допомагати молодим людям у становленні та виборі майбутньої професії. Адже захист України це не лише про воєнний аспект. Це ще й про розвиток:
Навіщо працювати в університеті, якщо нічого не робити, щоби ставало краще в країні? Я обдумував це і одного дня я прийняв рішення піти до військкомату і отримав направлення в частину НГУ», – додає він.
У підрозділі, де тепер проходить службу Володимир Чумак всі військовослужбовці, що призвані за законом про загальну мобілізацію. Усі чоловіки самостійно прийшли до військкомату і жодного, хто прийшов через повістку. Боронити рідну Слобожанщину вчорашніх цивільних, а сьогоднішніх гвардійців зараз навчають досвідчені інструктори.
Мені подобається система навчання і для мене цікаві усі дисципліни. Сержанти-інструктори готові навчати, допомагати і відповідати на всі наші запитання. Навіть якщо їх буде більше сотні. Офіцери з людяним відношенням, що ні про кого не забувають. Для себе у службі я бачу новий етап розвитку», – каже Володимир.
На запитання чи хоче він повернутися до науки після війни чоловік відповідає однозначно:
Тут я виконую завдання і приношу користь, і там виконував завдання і приносив користь. Проте, аби скоріше мир повернувся до Харкова, аби студенти знову розсілися у аудиторіях, аби я скоріше побачив родину – я тут і зараз. Роблю все що можу».
