Гвардієць із позивним Гриф служить у 2 Шосткинському полку. У розвідку він прийшов уже під час повномасштабної війни. За цей час змінилися його завдання, досвід і погляд на службу, але напрям він не залишив.
Я прийшов у розвідку вже під час війни. Спочатку просто хотів бути корисним і робити те, що вмію найкраще. А згодом зрозумів, що саме розвідка мені близька. Тут важливі витримка, уважність, відповідальність і вміння працювати в команді», – згадує Гриф.
Робота розвідника вимагає постійної концентрації. Втома накопичується, обстановка може змінюватися, але часу на те, щоб просто зупинитися, зазвичай немає.
Найскладніше – постійно залишатися зібраним, навіть коли страшно або дуже втомився. Ти не можеш дозволити емоціям взяти над собою гору, тому що від твоїх рішень можуть залежати побратими», – ділиться гвардієць.
Водночас у роботі є й моменти, заради яких, як говорить Гриф, хочеться продовжувати.
А найбільше захоплює відчуття, що ти робиш справді важливу справу. Особливо коли бачиш, що спільна робота команди дала результат», – додає Гриф.
Для нього розвідка – це не про одну людину. Тут багато залежить від того, наскільки добре військовослужбовці розуміють один одного й можуть діяти разом.
Думаю, найголовніше – відповідальність. Також дуже важливі холодна голова, уважність, дисципліна та довіра до своїх побратимів. Розвідник не повинен думати тільки про себе. Потрібно завжди пам’ятати про команду», – розповідає гвардієць.
Один із виходів Гриф згадує окремо. Це була зима, складна погода та кілька днів роботи далеко від комфортних умов.
Найбільше мені запам’ятався один зимовий вихід. Було близько -25 °C, снігу по коліна. Ми виконували завдання із засідки й провели в таких умовах п’ять днів», – згадує Гриф.
Усе необхідне для перебування на місці доводилося робити власними силами. Погода була безжальною, а завдання потрібно було виконувати незалежно від того, наскільки холодно.
Ніякого бліндажа чи нормального укриття там не було. Те, що могли, викопували та облаштовували самі. Працювати в таких умовах було дуже важко: мерзнеш, втомлюєшся, але водночас потрібно залишатися зосередженим і виконувати завдання. П’ять днів ми провели на морозі та в снігу. А коли прийшов час повертатися, через погодні умови техніка не мала можливості до нас доїхати. Тому довелося йти назад пішки. Сніг був по коліна, мороз, а після п’яти днів на завданні сил уже залишалося небагато», – додає Гриф.
У таких ситуаціях має велике значення не те, наскільки легко тобі самому, а те, як поводиться група. Для Грифа саме цей момент залишився одним із головних спогадів.
Але ми трималися разом і підтримували один одного. Кожен розумів, що потрібно дійти, й ніхто не залишить свого побратима. Саме цей вихід я пам’ятаю найбільше. Не тільки через мороз, сніг чи п’ять днів очікування, а через те, наскільки сильно тоді відчувалася команда, витримка та взаємна підтримка», – розповідає боєць.
У розвідці не завжди все відбувається за планом. Іноді рішення потрібно приймати одразу, не маючи можливості довго оцінювати ситуацію.
Найбільше нервуєш у той момент, коли ситуація починає розвиватися не так, як ти очікував. На війні неможливо передбачити все. У такі секунди потрібно швидко оцінити обстановку, не піддаватися паніці та ухвалити правильне рішення. Напевно, найкраще командну роботу показують саме такі моменти, коли всім важко. На завданні кожен має свою роль і свою відповідальність, але водночас ти завжди можеш розраховувати на того, хто поруч», – ділиться гвардієць.
Гриф і сьогодні залишається в розвідці. Тепер його робота пов’язана з безпілотними авіаційними комплексами – він служить на посаді зовнішнього пілота безпілотного авіаційного екіпажу.
Я залишився в розвідці. Зараз проходжу службу на посаді зовнішнього пілота, а свою роботу виконую вже в небі. Отриманий раніше досвід дуже допомагає мені й зараз», – розповідає гвардієць.
Поза службою його бажання зовсім не складні. Після всього пережитого хочеться звичайного життя поруч із тими, хто важливий.
Мрію про прості речі: мир, безпеку для рідних, повернення до нормального життя та можливість більше часу проводити з близькими», – говорить Гриф.
Група комунікації Східного Харківського ТУ НГУ
