Нацгвардійці мінометного розрахунку бригади «Буревій», що воюють під позивними Карлсон і Круша, уже другий рік тримають оборону на найгарячіших ділянках фронту. Обидва прийшли до війська добровільно, з різним військовим досвідом, але спільною метою. Один воював ще під час окупації Криму, інший приєднався до лав Збройних Сил уже в перші дні повномасштабного вторгнення. Обʼєднує їх служба у лавах Національної гвардії України.
Сьогодні на їхньому бойовому рахунку — десятки знищених одиниць техніки й чималі втрати серед особового складу противника на Луганському та Куп’янському напрямках. Їхнє основне озброєння — міномети калібрів 120 мм та 82 мм, що дозволяє оперативно реагувати на виклики й підтримувати піхоту в бою.
Командирові розрахунку Карлсону — 32 роки. До війни він жив у Києві та працював барменом — цілих сім років за стійкою. Ще раніше був кухарем, після закінчення профтехучилища водного транспорту. Словом, мав цілком мирну професію і не думав, що доведеться змінити її на зброю.
«24 лютого 2022 року ми з друзями одразу пішли у військкомат. А вже через рік, коли формували “Гвардію наступу”, я сам перевівся до частини 3027 і потрапив до мінометників», — пригадує він.
Хоча професійного військового досвіду Карлсон не мав, строкову службу проходив у 2011–2012 роках — тоді служив на гаубиці Д-30 і САУ «Гвоздика». Ці навички допомогли швидко освоїти нову зброю — прицільні механізми схожі. А от сама війна, каже Карлсон, сьогодні кардинально інша, ніж була раніше.
«Тоді, коли я служив, усе здавалося просто: навів, бахнув. А тепер… війна стала зовсім іншою. Технології, БпЛА, РЕБи… FPV-дрон — реально наводить страх. Летить, вибухає точно, не видно, складно влучити», — пояснює боєць.
За плечима Карлсона — гарячі точки: Білогорівка, Серебрянське лісництво, Куп’янський напрямок. Кожна з них залишила по собі спогади, що не забудуться ніколи.
«У Білогорівці як тільки ми приїхали, спалили нашу позицію. У прямому сенсі цього слова. Вона горіла, наш боєкомплект вибухав. Ми приїхали, через 20 хвилин нам привезли міни “по-світлому”, ми їх занесли до складу і тільки зайшли в укриття — по нам відпрацювала мінометка противника, 120-та, яка влучила прямо по складу. Все горіло і вибухало. Було відчуття, що нам кінець, гайки. Але всі залишились цілі, тільки надихались чадним газом. Це був мій самий перший виїзд, самий перший раз, коли я побачив війну».
Після того випадку вони миттєво змінили позицію, бо запідозрили, що в момент розвантаження мін над ними пролетів ворожий «Орлан» — розвідник, який міг навести вогонь.
Карлсон зізнається, що найбільше відчуває віддачу від своєї роботи саме тоді, коли приходить підтвердження — ціль уражена. Це додає впевненості, що всі зусилля були не даремні.
«Коли були активні штурми, росіяни нас конкретно тиснули. Бувало — прокидаєшся без кави й одразу кидаєш 40 мін, бо на підході колона техніки. Минулої зими було трохи спокійніше — техніку майже не підганяли, більше арта й дрони», — згадує командир.
Його побратим Круша, навідник мінометного розрахунку, приєднався до Нацгвардії у березні 2022-го. Але війна, за його словами, для нього почалась значно раніше.
«Я служив у Криму, пам’ятаю аеродром “Бельбек”. Після так званого “референдуму” нашу військову частину захопили, і нас евакуювали. Уже тоді було відчуття, що це лише початок. Насправді коли почалась повномасштабна війна, не знаю чому, але якась невеличка радість була, що їм можна нарешті давати відпір», — каже він.
Обидва військові наголошують, що зміни в армії стосуються не лише технічного оснащення — змінилася сама суть підготовки, рівень взаємодії підрозділів, мотивація кожного воїна.
«Я бачив армію у 2012-му, 2015-му і зараз — це зовсім інший рівень», — підкреслює Круша.
Як зазначають мінометники результати, здобуті ними на полі бою, вартували всіх зусиль та надають наснаги працювати далі. Сьогодні воїни продовжують тримати оборону. Кажуть, ворог став дещо спокійнішим — частіше працює арта й авіація, ніж йдуть прямі штурми. Але свій досвід і навички вони використовують щодня, щоб знову і знову ламати ворожі плани.
Відділення інформації і комунікації Північного Київського ТУ НГУ
