4 бригада оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука НГУ є одним із наймолодших, але разом із тим одним із найбільш боєздатних з’єднань НГУ. Його було створено у реаліях неоголошеної російсько-української війни у 2016 році. А відтак, для найбільш якісного виконання службово-бойових завдань структуру бригади, стандарти відбору та підготовки її особового складу було розроблено на основі досвіду армійських підрозділів передових держав світу. Гвардійці цієї бригади завжди перебувають у підвищеній бойовій готовності та в будь-який момент готові дати належну відсіч ворогу. 24 серпня 2020 року бригаді було присвоєно ім`я її відважного воїна, Героя України сержанта Сергія Михальчука, який загинув в районі Світлодарської дуги 14 грудня 2019 року. Професіоналізм, жага до виконання спільної мети та братерство – ось що робить це з’єднання міцною бойовою сім`єю. Дружба, взаємодопомога та служба в одному підрозділі, взводі оперативного призначення на бронетранспортерах, об`єднали і двох бійців цієї бригади, старшого солдата Артема Амеліна та молодшого сержанта Олександра Тимченка. Але хто ж знав, що навіки пов`яжуть цих сміливих та хоробрих хлопців подвиги, які вони здійснили в одному бою…
27-річний Артем Амелін був родом з Полтавщини, дитинство мав не безхмарне, проте щасливе.
Коли Артемові виповнилося чотири роки, батьки розлучилися, тож у його вихованні матері допомагали бабуся з дідусем. Закінчивши дев`ять класів загальноосвітньої школи, Артем вступив до професійно-технічного училища №23, яке закінчив у 2013 році. Після навчання працював за спеціальністю – газозварювальником на одному з підприємств Полтави.
Змалечку Артем був ініціативним та дуже енергійним хлопчиком, якому важко було всидіти на одному місці. Будучи вже дорослим, він завжди був готовим простягнути руку допомоги. Військова служба, тим більше в такій бригаді, нелегка. Але хоч як бувало синові важко, він першим ділом думав не про себе, а про інших. Був щирим, обожнював свою молодшу сестричку Лізу. Коли телефонував востаннє, сказав, що дуже її любить, – ділиться спогадами про сина його мама Лариса.
Пропрацювавши певний час на підприємстві, Артем був призваний на строкову службу. Військова справа добре давалася йому, тож юнак вирішив пов`язати з нею своє життя. У червні 2021 року він уклав контракт про проходження служби у гостомельській бригаді НГУ. Близько дев`яти місяців гвардієць опановував посаду старшого кулеметника та прагнув стати на захист нашої держави в зоні проведення ООС, де міг би використати набуті знання та навички.
Старший солдат Амелін вирізнявся активністю та комунікабельністю, не було такої людини, з якою він не зміг би знайти спільну мову. А службові пріоритети він завжди ставив попереду власних, – розповідає один із його командирів капітан Олександр Бережко. Хорошим приятелем Артема в підрозділі став Олександр Тимченко. Дитинство та юність хлопця пройшли на Харківщині, у мальовничому селі Чемужівці Зміївського району. Із вибором майбутньої професії хлопець визначився рано – в свої 23 він уже понад рік обіймав посаду командира відділення в гостомельській бригаді НГУ.
Серед підлеглих молодший сержант Тимченко користувався авторитетом, оскільки володів неабиякими лідерськими якостями та був гідним прикладом для бійців. Завжди стриманий та доброзичливий – таким пам`ятають гвардійця його командири та побратими, – розповідає капітан Бережко.23 лютого 2022 року у зв’язку із напруженою оперативною обстановкою напередодні широкомасштабного вторгнення військ РФ на територію України військовий оперативний резерв бригади було терміново передислоковано на Луганщину. Для Артема це відрядження було першим, а ось Олександр вже мав бойовий досвід – з лютого по квітень 2020 року він виконував службово-бойові завдання в зоні проведення ООС в районі Світлодарської дуги.
Коли ворог уже був у небезпечній близькості до гвардійських позицій, він під обстрілом спромігся дістатися до протитанкового гранатомета і поцілити у башту російського танка, заклинивши її. Аж тут інший танк прорвався на спостережні пости, і намагався розчавити бійців, які відходили на запасні вогневі позиції. Старший солдат Амелін підповз до ворожої машини та двічі підбив її протитанковими гранатами. Під щільним мінометним обстрілом Артем дістав осколкове поранення, але незважаючи на біль, продовжив прикривати відхід та перегрупування своїх побратимів. Згодом неподалік вдарили чергові рашистські снаряди і воїн дістав нових поранень. Побратими одразу надали йому домедичну допомогу і навіть довезли живим до 59 військового мобільного госпіталю в Сєвєродонецьку, але під час проведення реанімаційних заходів серце гвардійця зупинилося… За мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, Указом Президента України № 167/2022 від 25 березня 2022 року старшому солдату Амеліну Артему Андрійовичу та молодшому сержанту Тимченку Олександру Олександровичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
