Наталія, позивний Кобра, вже 28 років служить медиком у Національній гвардії України та є прикладом відданості своїй справі. Як медикиня 17 бригади НГУ, вона неодноразово перебувала на передовій, допомагаючи бійцям у найважчих умовах.
На Харківському напрямку у 2022 році Наталія працювала з бойовими медиками, відомими в бригаді за позивними Пігулка, Зельонка та Ірокез. Одним із найбільш пам’ятних випадків стався із полтавським гвардійцем, який отримав важке поранення під час бою. У нього було серйозно пошкоджено грудну клітку уламком снаряда, який викликав відкритий пневмоторакс. Ситуація вимагала негайної реакції, оскільки поранений не міг самостійно дихати, а тиск на легені швидко зростав.
“Ми швидко наклали оклюзійну пов’язку, щоб запобігти подальшому проникненню повітря в плевральну порожнину. Його евакуювали з поля бою на бронетехніці ЗСУ, а потім ми перевезли його до стабілізаційного центру. Того дня був запеклий бій: три важкопоранених, п’ять контужених і ми з Пігулкою займалися їхньою евакуацією”, — згадує Наталія.
На Куп’янському напрямку під час штурму ворогом Наталія зіткнулася з особливо важкою ситуацією, коли серед поранених був санітарний інструктор, який потрапив під обстріл:
“Поранення санітарного інструктора на полі бою — це дуже важка втрата для підрозділу. Санітарний інструктор — не просто медик, це людина, яка добре знає кожного бійця і їхні потреби, яка першою надає допомогу й організовує евакуацію поранених. Коли такий фахівець вибуває, вся система медичного забезпечення підрозділу порушується, що значно ускладнює надання допомоги в критичних ситуаціях”.
За минулий рік умови ведення бойових дій змінилися кардинально. Зараз на полі бою кульових поранень стало в рази менше, натомість значно зросла кількість травм від керованих авіабомб, дронів та артилерії.
“З кожним днем ми бачимо більше поранених від вибухових хвиль, уламків, а також внаслідок атак з повітря”, — пояснює Наталія. — “Моя головна рекомендація — завжди виходити на поле бою з аптечкою і засобами для самодопомоги. Турнікет і навички надання першої допомоги — це 50% гарантії виживання. Але ще важливіше знати, що саме знаходиться у вашій аптечці і як цим користуватися. На жаль, деякі військовослужбовці не мають достатнього розуміння вмісту своїх аптечок, і це може коштувати життя. Тому я завжди наполягаю на тому, щоб кожен боєць пройшов навчання медичної допомоги та вмів правильно використати всі засоби, які є у нього під рукою.”
Наталія підкреслює, що навчання тактичної медицини — це не просто знання, а навичка, яка повинна бути доведена до автоматизму:
“Під час бою ніхто не може гарантувати, що поруч буде медик або буде можливість надати допомогу. Саме тому кожен має вміти допомогти собі або товаришу самостійно. Аптечка — це засіб індивідуального захисту на рівні з бронежилетом.”
Її досвід і відданість справі продовжують рятувати життя українських воїнів. Вона залишається на передовій медичної служби, виконуючи свою місію з непохитною впевненістю і рішучістю.
