У грудні 2025 року Президент України Володимир Зеленський записав відео біля стели міста Куп’янська на Харківщині, в якому привітав Сухопутні війська з їхнім професійним святом. Це стало можливим, зокрема, завдяки одній із успішних операцій 2 корпусу НГУ «Хартія», проведених на цьому напрямку впродовж вересня-грудня 2025 року.
Відео Президента України з Куп’янська у грудні 2025 року спростувало брехню російського командування
Уже станом на літо 2025 року ситуація на цій ділянці фронту ставала дедалі критичнішою. Місто разом із прилеглим селищем Куп’янськ-Вузловий є великим логістичним вузлом, втрата якого дорого коштувала б Україні та поставила б під загрозу окупації інші населені пункти.
Підполковник Антон Баєв із позивним Француз на час Куп’янської операції став начальником штабу батальйонно-тактичної групи.
Навколо Куп’янська була складна оперативна обстановка, – згадує офіцер. – Ті підрозділи, які мали блокувати підходи противника до міста, не виконали повною мірою поставлених завдань. Противник просочувався в Куп’янськ, зокрема й через трубу газогону. Жива сила накопичувалася і в міській забудові, і на околицях. За різними даними, від 150 до 300 російських окупантів уже змогли зайти в місто за сприяння деяких місцевих колаборантів, які їх переховували. Їхнє завдання було простим – розосередитися в будівлях і чекати подальших команд. Враховуючи специфіку місцевої забудови, українські сили, спрямовані на зачистку Куп’янська, можна сказати, билися з гідрою, у якої на місці зрубаних голів виростають нові. Поки вони виявляли й знищували одні групи росіян, у місто заходили нові підрозділи загарбників».
Перед «хартійцями» стояло основне завдання – перерізати підходи ворога до міста з північного боку на правому березі річки Оскіл та перекрити його наземну логістику на цій ділянці. Операція була продумана до найменших дрібниць. Вона стартувала у вересні 2025 року в повній інформаційній тиші – на противагу гучним і передчасним заявам російської пропаганди про нібито контроль над містом.
Ми мали виконати своє завдання у три етапи. Спочатку наша БТГр стабілізувала ситуацію й унеможливила просування противника до Куп’янська. Потім – зачистила лісові масиви на північний захід від нього. І на третьому етапі – побудувала ефективну лінію оборони, щоб українські підрозділи, які діяли в самому місті, мали більш сприятливі умови. Усе це вдалося виконати у проміжку від вересня до грудня. Навіть більше, ми почали покращувати тактичне положення і додатково звільняти ліси в північно-західному напрямку від Куп’янська. Згодом підрозділи «Хартії» зачищали й частину кварталів міста», – підкреслює підполковник Баєв.
Прапор над міськрадою Куп’янська встановили нацгвардійці з «Хартії»
Завдяки рішучим діям «хартійців» та суміжних підрозділів ворожі штурмовики, які встигли зайти в місто, були повністю заблоковані й позбавлені повноцінного забезпечення. Для багатьох із них це стало безславним фіналом. Як і для тих загарбників, які окопалися в лісах. За час Куп’янської контрнаступальної операції лише в полон було захоплено понад сотню рашистів, а кількість ліквідованих перевищила тисячу.
Ця блискуча операція українських захисників мала не тільки військове значення, а й серйозний політичний ефект. По-перше, вона спростувала брехню керівництва росії про тотальні успіхи на фронті. Адже начальник російського генштабу Валерій Герасимов ще в листопаді доповідав Путіну про повне взяття Куп’янська, а в підсумку знову виставив себе на посміховисько. По-друге, росіянам завдали поразки на тлі чергових міжнародних консультацій про припинення війни. Світ укотре пересвідчився, що Україна здатна перемагати на передовій і не має причин поступатися на дипломатичному полі.
«Хартійці» під час боїв у міській зоні Куп’янська
Що ж стало рецептом успіху цієї операції? За словами Антона Баєва, передусім – ефективне та детальне планування. А в реалізації задуму ставку було зроблено на масовані удари безпілотними системами, які передували роботі штурмової піхоти. У цій операції «хартійці» дуже результативно взаємодіяли з операторами безпілотних систем 475 окремого штурмового полку «CODE 9.2», якими керував Герой України Олександр (Флінт) Настенко.
Один із таких епізодів на околицях міста нагадував кадри з фільму про війну майбутнього. Над верхівками понівечених дерев без упину стояло щільне гудіння: десятки дронів атакували ворожі бліндажі, перетворюючи укриття окупантів на місиво з колод та землі. Щойно дим від чергового вибуху трохи розсіювався, на розбиті позиції ворога вривалися штурмовики «Хартії».
Велика кількість дронів розчищала шлях штурмовій піхоті. Наші хлопці заходили на ворожі позиції, які були вже добряче пошматовані скидами та FPV, і завершували зачистку. Також нашим козирем була чітка координація між усіма підрозділами. Зауважу, що з погляду класичних військових доктрин подібну операцію мали б одразу скасувати, адже теорія вимагає для планування наступу щонайменше трикратної переваги над ворогом у живій силі. Ми ж вели пошуково-ударні та штурмові дії в меншості, а перемагали завдяки технологіям, якісній координації, взаємодії зі старшим начальником та суміжниками. Лише так можна було компенсувати кількісну перевагу ворога», – підкреслює Антон Баєв.
Підполковник Антон Баєв – один із керівників Куп’янської операції
Сьогодні офіцер є одним із тих, хто розбудовує новостворений підрозділ у складі 2 корпусу НГУ «Хартія». Він обіймає посаду першого заступника командира – начальника штабу 7 артилерійської бригади НГУ «Ґреґіт».
За матеріалами видання «Гвардія»
