Український дрон-перехоплювач P1-Sun мчить над суцільним шаром хмар. Десь усередині ховається російський «Шахед». Радар показує ціль, чутно характерне дирчання двигуна, але для перехоплення цього замало – оператор повинен побачити безпілотник через камеру свого дрона. Раптом у розриві хмар з’являється чорна цятка. Це він. Ось-ось знову піде в хмару. P1-Sun миттєво пікірує, наздоганяє ціль й за мить небо розриває вибух. Черговий «Шахед» більше нікому не зашкодить. Подібні епізоди стали звичною бойовою роботою для гвардійців окремого загону спецпризначення зенітних БпАК Окремої артилерійської бригади НГУ, які цілодобово полюють на російські «шахеди». Географія перехоплень охоплює майже всю країну – від прикордоння з росією до центральних і західних областей.
Повітряний фронт
Сьогодні підрозділи-перехоплювачі – один із головних елементів так званої малої ППО – нижнього ешелону протиповітряної оборони, що прикриває українське небо від ударних БпЛА. За статистикою Генерального штабу ЗСУ, більшість російських «шахедів» нині знищують саме дрони-перехоплювачі. Лише протягом травня вони ліквідували понад 3,5 тисячі безпілотників різних типів, довівши: війна в небі дедалі більше перетворюється на протистояння дронів.
Про ефективність інтерцепторів, тобто перехоплювачів, найкраще свідчить бойова статистика згаданого загону спецпризначення артбригади. Свій перший «Шахед» підрозділ приземлив у березні 2026 року. Нині на його рахунку вже понад сотня безпілотників – «шахедів», «гербер» та приманок «пародій». Досягти цього вдалося завдяки лінійці вітчизняних БпЛА-перехоплювачів. Поруч із P1-Sun (Skyfall) активно використовуються Sting («Дикі Шершні»), Bullet («Генерал Черешня») та інші розробки.
– Найважче у нашій справі – не збити, а знайти «Шахед» у небі, особливо в негоду. Та якщо вже побачив, збити – це питання техніки, – розповідає командир бойової групи загону лейтенант Владислав Бойченко на псевдо «Плей».
Робота з перехоплення починається до того, як у небі з’являться перші «шахеди» – екіпажі аналізують їхні маршрути. Архіви польотів дозволяють побачити, якими коридорами ворог користується найчастіше, як змінює напрямки і де пройде наступна хвиля. Командир групи на електронних картах прораховує висоти, перешкоди для радіозв’язку, зони прямої видимості та розташування радарів.
Спочатку далекобійні радіолокаційні станції виявляють групу «шахедів» за десятки чи сотні кілометрів від кордону. Маршрут їхнього польоту в режимі онлайн відображається на планшетах операторів у спеціальній програмі. Проте точності цих даних недостатньо для наведення перехоплювача. Бойова робота розпочинається лише тоді, коли цілі входять у зону дії радара наведення, який дозволяє буквально «підвести» дрон до порушника повітряного простору.
Водночас екіпажі антишахедних дронів діють не самостійно, а як частина єдиної системи ППО. Окрім радарів, до неї входять мобільні вогневі групи та тактична авіація. Кожен із цих елементів виконує власне завдання. Зокрема, перехоплення реактивних «шахедів» переважно покладають на авіацію, адже їхня швидкість поки що залишається майже недосяжною для більшості дронів-перехоплювачів. Та все ж окремим екіпажам вдавалося знищувати й такі цілі, підловлюючи їх під час повороту, коли безпілотник втрачає швидкість.
Коли рахунок йде на хвилини
Воїн Окремої артилерійської бригади НГУ готує до запуску дрон-перехоплювач Sting, розроблений українською компанією «Дикі Шершні»
Зазвичай вилітаємо, коли ціль тільки на підльоті. Якось збили «Шахед», який ховався у хмарах на відстані 17 кілометрів. Це дуже далеко для дрона. Більшість же екіпажів збивають «мопеди» мало не над собою. Бувало, перехоплювали над кронами дерев. Найскладніше знищувати в хмарному небі, де орієнтуватися доводиться лише за приладами та власним досвідом», – додає Плей.
До війни Владислав працював айтівцем. У перші дні повномасштабного вторгнення добровільно долучився до Сил оборони. Два роки воював стрільцем у 1 бригаді НГУ «Буревій». Після поранення перекваліфікувався на оператора FPV-дронів. Знищував російські танки та іншу бронетехніку, автомобілі, засоби зв’язку та бліндажі. Війна навчила його мислити на кілька кроків уперед – це допомагає планувати операції з перехоплення.
Сьогодні у його бойовій групі служать як молоді хлопці й дівчата, так і чоловіки віком за 50 років, які до війни не мали справи з БпЛА. За словами офіцера, навчити працювати з ними можна практично кожного.
Результативність екіпажів залежить від рівня підготовки. Нещодавно один із розрахунків за пів години збив сім російських безпілотників. Поки повз позицію пролітала зграя «шахедів», гвардійці кожні 3–4 хвилини запускали новий перехоплювач. Як говорить Плей, за такими результатами стоїть не везіння, а постійні тренування.
Є екіпажі, де майже кожен виліт завершується успішно: знищенням цілі або поверненням перехоплювача. Якщо ціль виходить із радіуса дії, іноді вдається повернути дрон на базу. Коли батареї не вистачає – садимо його в полі й забираємо. Немає можливості – підриваємо в повітрі, адже на землі він може становити небезпеку для людей», – пояснює офіцер.
Найрезультативніша операція загону відбулася у березні 2026 року, коли «шахеди» масовано атакували об’єкт критичної інфраструктури. Один за одним вони врізалися в ціль і вибухали, а підрозділ Плея, перебуваючи на іншій позиції, фізично не міг їх дістати. Командир вирішив висунутися ближче. Нацгвардійці за лічені хвилини згорнули обладнання, знайшли нову позицію, зорієнтувалися на незнайомій місцевості, розгорнули апаратуру і взялися до роботи.
Приїхати й одразу літати зможе далеко не кожен. Місцевість незнайома, потрібно швидко знайти орієнтири. А в нас часу не було. Та ми встигли. Один екіпаж збив дев’ять «шахедів», інший – шість. Загалом за ніч знищили п’ятнадцять ударних БпЛА», – згадує Владислав.
Оператори зенітних БпАК 3 бригади НГУ «Спартан» ведуть полювання вдень і вночі
Інтерцептори над Донбасом
Досвід таких операцій визначає, якими будуть українські перехоплювачі завтра. Конструктори випробовують дрони зі штучним інтелектом для самостійного пошуку й супроводу цілі. Втім, якщо такі апарати прикривають тилові об’єкти, то безпосередньо на фронті точиться інша повітряна війна. Тут інтерцептори полюють на розвідувальні ZALA, Supercam, «Елерон», «Князь Віщий Олег», які коригують артилерію й вистежують українські підрозділи, а також на ударні «молнії» й «ланцети».
Одним із найрезультативніших підрозділів є батарея зенітних БпАК зенітного ракетно-артилерійського дивізіону 3 бригади оперативного призначення НГУ «Спартан». Вона лише нещодавно відзначила рік від дня створення, але за цей час оператори вже знищили понад три тисячі ворожих безпілотників. Для боротьби із «шахедами» створено десятки спеціалізованих дронів-перехоплювачів, а ось «спартанці» працюють звичайними 10-дюймовими FPV-дронами. Їхніх ТТХ достатньо, щоб наздогнати практично будь-яке російське «крило». Бойова частина – звичайна осколкова граната з електронним підривачем – просто, дешево й ефективно. Оператори знаходять цілі за допомогою радарів і систем перехоплення аналогового відеосигналу. Фактично пілот інтерцептора бачить ту саму картинку, що й оператор ворожого дрона.
Коли у серпні 2025 року нас сформували, ми довго вчилися, втрачали борти. Перше збиття – це була ZALA, викликало радість, якій не було меж – кричали, як малі діти», – усміхається командир розрахунку батареї зенітних БпАК молодший сержант Ілля ісельов на псевдо «Зевс.
Сьогодні за плечима кожного досвідченого пілота батареї по 600–700 збитих цілей. Рекорд підрозділу – 19 перехоплень за день і 40 – за добу. Символічно, що свою першу нічну ціль, «Молнію», гвардійці знищили саме в першу ніч нового 2026 року.
«Молнія» – одна з найскладніших цілей, а вночі й поготів. Якщо не влучив із першої спроби, вона «бачить» тебе через камеру і починає маневрувати. А буває, що одразу пікірує й атакує першу-ліпшу ціль», – розповідає Зевс.
Під час фінальних заходів на ціль оператори перехоплювачів бачать ворожі БпЛА впритул. Нерідко на їхніх крилах можна прочитати різні непристойні образи й зневажливі «послання». У батареї зенітних БпАК до цього ставляться з посмішкою, мовляв, це найкраще свідчення безпорадності перед роботою нацгвардійців.
Ми для них як кістка в горлі. Тільки я один знищив їхніх безпілотників на десятки мільйонів доларів, а скільки втрат завдали усім підрозділом – і не порахуєш», – говорить Ілля.
У «Спартані» Ілля з 2020 року. Починав строковиком, згодом підписав контракт. Брав участь у бойових діях під час ООС, а з початком повномасштабного вторгнення воював на Донбасі, Харківщині та Запоріжжі. Знищувати повітряні цілі розпочав оператором зенітної установки ЗУ-23-2, хоча, як зізнається, за роки війни стріляти доводилося майже з усього, що було під рукою. З появою батареї зенітних БпАК став одним із перших пілотів-перехоплювачів. Для нього та його колег це не лише полювання на ворожі БпЛА. Доводиться виконувати й інші не менш відповідальні завдання. Часто оператори прикривають воїнів, які висуваються на позиції, наземні роботизовані комплекси, що підвозять боєприпаси й провізію. Під час таких місій перехоплюють і російські FPV-дрони та «мавіки».
Найприємніше в цих завданнях – слова подяки від хлопців, яким спокійніше, коли над ними кружляють свої. Саме тоді усвідомлюєш важливість роботи. Адже кожен збитий безпілотник – це чиєсь врятоване життя», – підсумовує Зевс.
За матеріалами видання «Гвардія»
