Війна змінює кожного, хто стикається з нею. Вона випробовує силу духу, змушує ухвалювати важкі рішення та залишає слід у житті назавжди. Чи можна повернутися, якщо колись зробив крок у бік? Історія Гаріка показує, що відповідь на це запитання залежить лише від самого бійця.
Добровільно приєднавшись до війська, він неодноразово виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку, але війна вимотала і фізично, і морально. Наприкінці 2023 року Гарік опинився у статусі СЗЧ.
“На виходах багато посиділи, морально піддавило, фізично теж було тяжко. Відчув, що настав момент піти”, — розповідає військовослужбовець.
Протягом року він намагався повернутися до звичного життя, але війна не відпускає тих, хто вже бачив її.
Коли у 2024 році з’явилася можливість повернення без серйозних юридичних наслідків, Гарік ухвалив рішення та відновився у лавах 23 окремої бригади “Хортиця” Національної гвардії України. Ось, що він розповідає про цей епізод:
“Вдома вже не так, як раніше. Якщо вже сходив на війну, то побачив усе, і назад просто так не відійдеш.Хлопці нормально прийняли після СЗЧ. Думав, буде інакше, але ні – все добре, за це я їм дуже вдячний”.
Гарік знову проходить підготовку, готується до виходів, і знає, що поруч із побратимами, нарешті стало спокійніше. Гарік додає в кінці розмови:
“Далі будемо воювати, поки війна триває. А що буде потім – покаже час”.
Кожен робить свій вибір. Хтось залишається осторонь, а хтось повертається навіть із СЗЧ, щоб стати пліч-о-пліч із тими, хто тримає фронт. Важливо зробити крок, прийняти рішення й усвідомити, що Україна цінує своїх захисників, навіть якщо вони на якийсь час відійшли від служби. Кожен воїн важливий – це аксіома. І кожен, хто повертається, робить нас сильнішими, витривалішими, ефективнішими та небезпечнішими для ворога.
Група інформації та комунікації Південного Одеського ТУ
