«Козир» у війні з росією: історія нацгвардійця-добровольця про бойовий шлях у 2014-2015 роках та оборону Києва (ВІДЕО) - НГУ

Напередодні Дня українського добровольця ми поспілкувались з нацгвардійцем Першої Президентської бригади «Буревій» з позивним «Козир». Дізнались про його бойовий шлях, участь в антитерористичній операції та повернення на військову службу під час повномасштабного вторгнення, його захоплення та плани на майбутнє

Свій військовий шлях «Козир» розпочав з пошуку військового підрозділу ще у травні 2014 року, після того, як на Донеччині почались активні бойові дії. Попри те що досвіду строкової служби не мав, хлопець вирішив долучитись до добровольчого батальйону «Донбас» Національної гвардії України.

Як розповідає герой інтерв’ю, у перші роки російської агресії його підрозділ воював у різних секторах, але особисто для нього бойове хрещення відбулося під Маріуполем у лютому 2015 року. Згадуючи події 9-річної давнини, гвардієць розповів, що ще тоді, коли його батальйон брав полонених, стало зрозуміло, що проти них воюють маргінали.

«В якийсь момент мені стало по-справжньому страшно. Бо з нашого боку проти цього непотребу була справжня еліта: у декого з хлопців, що стояли пліч-о-пліч зі мною, було по 2-3 вищі освіти, багато хто знав мови, дехто мав власний бізнес. Між тим, коли ми знаходимось один навпроти одного з автоматом, шанси вижити в бою 50 на 50», – ділиться думками військовий.

Після того, як війна набула позиційного характеру, «Козир» вирішив залишити армію, адже був проти будь-яких домовленостей із російськими окупантами. Попри це, він готувався до протистояння, адже був упевнений в тому, що рано чи пізно знову наступить активна фаза російсько-української війни.

«Я розвивався сам, читав багато літератури стосовно ведення сучасних бойових дій, і коли розпочалося вторгнення повномасштабне, у мене все було готове. У своїх особистих прогнозах я помилився лише на 48 годин», – ділиться гвардієць.

З початком повномасштабного вторгнення «Козир» подбав про безпеку своїх найрідніших та евакуював їх на захід України, а потім разом з рідним братом повернувся до Києва, щоб отримати зброю для захисту міста. Завдяки отриманому досвіду у 2014-2015-х роках, він потрапив у першу хвилю мобілізації та вступив до лав Першої Президентської бригади. Вже 6-го березня його підрозділ обладнував нову лінію оборони під селищем Мощун Київської області для унеможливлення просування ворога до столиці.

«Нас штурмував костромський гвардійський полк ВДВ, а в мене особисто з ним особливі відносини, адже саме він брав участь в оточенні й підступному ураженні моїх побратимів під містом Іловайськ. І коли я дізнався, що це вони, то мотивація виросла в рази. У результаті вони «героїчно» тікали в одних панталонах, бо річка розлилася, техніка загрузла і вони дуже переживали, що не зможуть взагалі звідти вибратися», – розказує «Козир».

Після того, як ворог був розбитий на Київщині, Перша Президентська бригада брала участь у бойових діях на Луганщині, зокрема, обороняла Сєвєродонецьк. Саме там гвардієць зазнав поранення, зосередив увагу на реабілітації, а згодом отримав нагороду з рук міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Попри це, військовий зазначає, що знає багатьох інших, хто заслуговує на нагороди більше, ніж він.

«Я тут через своїх побратимів», – додає «Козир».

Упродовж усього інтерв’ю гвардієць відзначає не тільки роль побратимів на війні, їхню підтримку та мотивацію під час бойових дій, але й все українське суспільство. На його думку, ключова відмінність підрозділів української армії в тому, що усі вони працюють як злагоджений механізм, бо в усіх одна спільна мета – перемога України над ворогом.

«Я неймовірно вдячний тим, хто знаходиться поруч зі мною, від кого часто залежало моє життя, це фантастичні люди, я вдячний долі за те, що вона звела мене з ними, і впевнений у тому, що у нас попереду багато спільних радісних моментів», – зазначає він.

Після перемоги військовий планує повернутися до справи свого життя – створити разом із дружиною рекреаційний центр у Карпатах. Поєднавши набуті знання з цивільного життя (до повномасштабної війни «Козир» відвідав понад 20 країн світу і працював експертом з виживання у горах) та розуміючи потребу осіб, які постраждали від війни, він хоче допомогти їм відновити як фізичний, так і психологічний стан здоров’я.

Відділення інформації та комунікації Північного ТУ

Перейти до вмісту