«Кожен з нас розуміє всю відповідальність, а тому не дозволяє собі розслаблятися!»: гвардієць про службу на блокпосту - НГУ

Блокпост – це, грубо кажучи, перешкода на дорозі. Одні блокпости потрібні, щоб автомобіль зменшив швидкість. Інші змушують водія повністю зупинити транспорт. Через деякі блокпости заборонено рухатися пішоходам, через інші – розташовані на лінії розмежування – взагалі неможливий будь-який рух.

Усе це потрібно для створення максимальних перепон ворогові. Тому їх встановлюють не тільки на центральних трасах у прифронтових областях, але й у тому числі в межах міст, особливо на під’їздах до важливих інфраструктурних об’єктів.

Як правило, коли під’їжджає автомобіль, його зупиняють, перевіряють – і тільки потім ланцюг прибирають. Але не всі водії в змозі спокійно почекати декілька секунд.

«Був випадок, коли один водій зарано почав рух своєї машини. Я йому кричав, свистів – та все марно. Чоловік дав по газам, намотав стрічку маленьких «їжаків» на колесо. Стрічка потягнула за собою великого «їжака», який з розмаху влетів у багажник «поспішаки», – розповідає гвардієць про курйозний випадок.

Основні проблеми чергування на блокпості – погода. Влітку дістає спека, весною та восени – дощі, взимку – холод. Також потрібна постійна концентрація: якщо прогавити щось важливе, можеш підставити своїх товаришів.

«На нашому чергуванні якась мадам днями сиділа неподалік від нас і «змальовувала» діяльність блокпосту: коли зміни, хто заїжджає, як потрапити повз нас на територію… Співробітники СБУ своєчасно її «пов’язали», бо інакше – хто знає, кому та дама передала ці дані, і що ті «хтось» планували зробити далі».

 

З доброчесними громадянами гвардійці ведуть себе підкреслено культурно. Люди відповідають бійцям взаємністю – вітаються, зичать всього найкращого. Іноді – пригощають бійців якимись смаколиками з побажаннями якнайшвидше вигнати ворога з нашої Землі!

«Вночі чергувати на блокпості і легше, і тяжче водночас. Легше, бо менше роботи – в нічну пору діє комендантська година, і цивільних автомобілів на вулицях вже немає. А тяжче – бо людський організм хоче спати. Але кожен з нас розуміє всю відповідальність, а тому не дозволяє собі розслаблятися ні на хвилину!», – ділиться гвардієць набутим досвідом.

Перейти до вмісту