Солдат Вадим Забувальський служить у Національній гвардії України більше трьох років. Після початку великої війни він виконував службово-бойові завдання у складі мінометного розрахунку на Харківському, Донецькому й Луганському напрямках. Сьогодні Вадим несе службу в рівненському підрозділі Нацгвардії.
24 лютого 2022 року його підрозділ підняли по бойовій тривозі.
«Я прокинувся о 5 ранку по тривозі. У перший день вторгнення ми чергували у підрозділі. Далі займали оборону окремих населених пунктів – спочатку Дементіївка на Харківщині, далі Новоселівка Луганської області, а тоді Соледар і Бахмут у Донецькій області», – пригадує нацгвардієць.
На початку вторгнення військовослужбовець був на посаді навідника у складі мінометного розрахунку.
«Головне завдання навідника – швидке й точне наведення озброєння на ціль і здійснення пострілу. Пригадую, як завдяки нашій вдалій роботі вагнерівці злякалися і передавали по рації, наче по ним працює елітний мінометний спецпідрозділ. Ми перехопили цю розмову й це трохи нас розсмішило, адже ми були звичайними військовослужбовцями. Зрештою, тісна і якісна співпраця піхоти й артилерії давала гарну можливість просуватися вперед», – каже військовослужбовець.
Вадим розповідає, що його підрозділ активно взаємодіяв з побратимами зі Збройних сил України. Вони спільно йшли на штурм, допомагали одне одному знищувати ворогів, а тоді гвардійці закріплювалися і утримували визволені території.
«На початку вторгнення ми з військовослужбовцями однієї з механізованих бригад ЗСУ заходили на позиції разом. Вони штурмували, а ми закріплювалися і тримали оборону. Проте, бувало й таке, що окупанти, дізнавшись про майбутній великий штурм наших підрозділів, просто втікали вночі ще до його початку. Тоді ми заїжджали танками в порожнє село», – розповідає військовослужбовець.
Поміж виїздами на виконання бойових завдань Вадим разом з побратимами-гвардійцями постійно вдосконалювали навички ведення бою.
«Після виконання завдань ми аналізували тактику бою і планували наступні операції. Під час ротацій була нагода відточувати роботу мінометних розрахунків з іноземними інструкторами. Війна – явище динамічне, тому нам потрібно рухатися в ногу з новими викликами і завданнями», – коментує навідник мінометного розрахунку Вадим.
Найважче розрахунку Вадима довелося у Соледарі.
«Ми вийшли на позиції у великий холод, мабуть, в найбільший пік холодів. Бувало, що доводилося спати навприсядки в окопі по кілька діб. Було важко фізично й психологічно, адже під час активних артобстрілів тебе накриває страх. Проте важливо себе опанувати. Ти починаєш ще більше цінувати життя. В такі моменти хочеться не просто вижити, а помститися», – додає нацгвардієць.
Найяскравіше гвардієць запам’ятав святкування Нового року на передовій.
«Напередодні Нового року ми вирішили зробити подарунки окупантам. Ми розрахували де розташовуються їхні позиції і вдарили мінометами. Свято вдалося сповна!».
